Недоліками такого стилю керівництва є зниження ефективності роботи членів колективу, тому що жорсткі умови не дозволяють робітникам виявляти самостійність й ініціативу.
Відбувається процес придушення ініціативи рядових членів колективу і, як наслідок цього, виникає незадоволеність останніх своєю роботою і становищем, вони вважають, що їхні знання, сили, досвід і кваліфікація не знаходять належного застосування. «Хто дає відповідь не вислухавши, той дурний, і сором йому» [47].
Варто враховувати також, що у менеджера за тривалого застосування авторитарного стилю роботи можуть виробитися авторитарні риси характеру. Такий менеджер бере на себе всю відповідальність, прагне до єдиновладдя навіть тоді, коли у цьому немає необхідності. У той же час, через зайву централізацію при вирішенні питань, менеджер, звичайно, страждає від зайвого перевантаження. Успіхи в діяльності менеджера за такого стилю приходять на початковій стадії його роботи, коли він ще в змозі устежити за ходом подій.
Зі зростанням виробництва, масштабністю і підвищенням складності розв'язуваних колективом завдань, об'єктивна реальність перевершує межі психофізіологічних можливостей такого менеджера. Стиль його роботи стає менш ефективним і діючим. З'являються невірні рішення, які він може нав'язувати колективу, впливати на думку ядра колективу, видаючи її за думку більшості тощо. Такий менеджер має завжди заклопотаний вигляд, непривітний, мало піклується про психологічний клімат у колективі, генерування позитивних емоцій, прагне нав'язувати свою думку не тільки в межах своєї компетенції, а й впливати в такий самий спосіб і на інші сфери. Підбираючи собі помічників, такий менеджер звертає увагу не стільки на їхні ділові якості, скільки на бажання мати «своїх» безвідмовних виконавців. Але навіть і стосовно них він може виявляти нетактовність, іноді навіть свавілля, брутальність. Унаслідок цього, у колективі створюється нездорова психологічна атмосфера. Його зусилля вже спрямовуються не на вирішення поставлених завдань, а на різні уявні, удавані, другорядні питання, у колективі створюється передконфліктна ситуація.
Якщо під час розробки і прийнятті рішень ви враховуєте думку колективу, обговорюєте і погоджуєте з ним питання,
залучаєте його членів до контролю за прийнятими рішеннями, передаєте частину своїх питань, менш складних і важливих, висококваліфікованим підлеглим, забезпечуєте їх достатньою інформацією для надання перспектив своєї роботи тощо - ви менеджер демократичного типу. Менеджер такого типу поєднує самостійність з колегіальністю, діє послідовно, планомірно, діловито, але без обліку дефіциту часу.
Переваги і позитивні моменти цього стилю керівництва полягають у тому, що створюються реальні умови для творчої дискусії, критики і самокритики, розвитку самостійності прийняття членами колективу рішень у межах їхньої компетенції, ініціативи, при задоволеності їхньою роботою. Такий стиль роботи сприяє колективному виробленню рішень менеджером і членами колективу. Роль менеджера при цьому зводиться до спрямовуючих функцій, до контролю, обліку думки висококваліфікованих членів колективу і фахівців з того або іншого питання, радам і розвитку ініціативи членів колективу, підвищенню їхньої ролі у виробничому процесі, розподілу відповідальності між членами колективу, створенню атмосфери взаємодопомоги, довіри, співробітництва. Менеджер досягає того, щоб будь-який його колега під час виконання поставленого завдання перейнявся відповідальністю за її успішне, ініціативне виконання. Менеджер заохочує і за необхідності карає винних, досить суворий і вимогливий до себе.
Однак негативним моментом даного стилю роботи менеджера є його непридатність за умов дефіциту часу, коли необхідні чіткість і швидкість вироблення рішень.
» следующая страница »
1 ... 81 82 83 84 85 8687 88 89 90 91 ... 171