.
Серед сучасних вітчизняних досліджень, які сприяли значному підвищенню рівня розробок з тіньової економіки на якісно новий ступінь, є роботи О.В. Турчинова. Зокрема, він узагальнив існуючі сучасні класифікації структурних елементів тіньової економіки та значно розширив їх, перетворивши на розвинуту систему. Звернемо увагу на те, що хоча сам автор і не акцентує на цьому увагу, головні кваліфікуючі ознаки, які він подає, пов’язані з аспектом управління.
Серед розширеної класифікації тіньової економічної діяльності, яку подає О.В. Турчинов, одна з перших та найбільш масових ознак — це галузева. Вона дає характеристику, в якій галузі народного господарства здійснюється тіньова економічна діяльність.
Наступна запропонована автором ознака характеризує умови здійснення тіньової економічної діяльності. Вона поділяється на легальну (не приховану від державних органів), напівлегальну (приховану частину діяльності, яка здійснюється в межах легальної економіки), нелегальну (діяльність здійснюється приховано).
Важливою ознакою класифікації є відношення тіньової економічної діяльності до легальної (офіційної) економіки. Так, тіньова економіка може бути не альтернативною офіційній економіці (тобто не конкурувати з нею на ринку сировини і збуту своєї продукції), альтернативною (конкурувати з офіційною економікою), непорівняною (тобто даний вид діяльності заборонений державою і не має аналогів у легальній економіці).
Соціальні наслідки, на думку автора, які викликані тією чи іншою тіньовою економічною діяльністю, також можуть бути класифікаційним критерієм. Виходячи з цього, діяльність може бути визнана як соціально- позитивна (діяльність компенсує чи знижує негатив офіційної економіки, наприклад, вирощування сільгосппродукції на присадибних ділянках, неврахована торгівля сільгосппродукцією і т.п.); соціально-нейтральна (не має негативних чи позитивних наслідків, наприклад, тіньовий ринок побутових послуг і т.п.); соціально-негативна (діяльність загострює або створює у суспільстві соціальні проблеми чи паразитує на них, наприклад, приховування доходів від оподаткування, фіктивна трастова діяльність, лихварство і т.п.); антисоціальна (діяльність здійснюється з прямим насильством над особистістю чи з загрозою насильства — рекет, пограбування, вбивство з корисливих мотивів і т.п.).
Найчастіше використовувана ознака класифікації — вид діяльності. Згідно з цією ознакою тіньова економіка поділяється на такі сім груп: легальне виробництво товарів і надання послуг (яке не підпадає під регламентацію чинного законодавства; нелегальне виробництво товарів і надання послуг; ухилення від сплати податків, зборів, платежів у межах офіційної економіки; валютно-фінансові і фондові порушення і махінації; корупція; кримінальний промисел; комбінована тіньова діяльність).
Наступною ознакою запропонованої О.В. Турчиновим класифікації є мотивація тіньової економічної діяльності. Згідно з цим критерієм, тіньова діяльність може бути ненавмисною (здійснюється через відсутність офіційної регламентації, незнання законодавства, допускаються ненавмисні порушення звітності тощо); вимушеною (при надлишковому тиску держави на господарюючого суб’єкта, внаслідок чого останній змушений вдаватися до тіньової діяльності); примусовою (суб’єкт займається тіньовою економічною діяльністю з примусу, під загрозою насильства чи розправи); ініціативною (суб’єкт займається тіньовою діяльністю з метою отримання додаткового доходу).
Залежно від об’єкта, тіньову економіку можна поділити на такі групи (підгрупи):
• приватно-орієнтована — об’єктом тіньових економічних відносин є власність і доходи фізичних осіб;
• господарсько-орієнтована — в тіньові відносини втягнуті майно, продукція, фінанси та доходи підприємств, оплата праці найманих робітників;
» следующая страница »
1 ... 59 60 61 62 63 6465 66 67 68 69 ... 350