Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

На прикладі цього сегмента звернемо ще раз увагу на аспект управ­ління як центральний щодо визначення сутності тінізації.

Не само по собі виробництво зброї чи наркотиків, не сексуальний зв’язок чоловіка з жінкою, самих по собі нейтральних до інтересів су­спільства, робить ці діяння такими, що загрожують суспільній безпеці. Робить їх такими кримінальне управління, яке спрямовує цю діяльність проти суспільної безпеки, моралі, здоров’я тощо.

Тіньова економіка небезпечна передусім через те, що вона являє со­бою саме антисоціальну систему, небезпека кожного з елементів якої підсилюється синергічним ефектом від дії інших її складових. Наприк­лад, небезпека від порушень у сфері оподаткування підсилюється низ­кою інших порушень в економічній сфері, які є необхідною технологіч­ною ланкою у системі легалізації доходів, отриманих протиправним шля­хом. Томуважливо розглядати не просто окремий елемент тінізації, взятий сам по собі, а сприймати його як елемент системи відтворення антисоціаль­ної діяльності з набагато вищим рівнем загроз економічній безпеці та більшими руйнівними можливостями. У зв’язку з цим помилково розгля­дати девіантні явища в економіці не як систему, а як окремі ізольовані про­цеси, які не мають внутрішнього зв’язку та системної єдності

.

 4. Структура тіньової економіки

Класифікація складових елементів тіньової економіки не є суто ака­демічною проблемою, вона дозволяє на системно-методологічному рівні виявити сутність тіньової економіки у всьому різноманітті її структурних складових—якісно неоднорідних як за своїми функціональними особли­востями, так і за кінцевими наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси; усвідомити механізми тінізації, динаміку цих процесів, законо­мірності їх розвитку; виявити особливості механізмів тінізації окремих структурних сегментів за певних соціально-економічних умов; визначи­ти пріоритети у розробці програм протидії тінізації економічної сфери з урахуванням рівня їх небезпеки, загрози для суспільства і т.ін.

Зазначимо, що структуризація тіньової економіки є процесом пер­манентним, динамічним та специфічним для конкретних соціально-істо­ричних умов, існуючих моделей суспільного розвитку. Сама теорія тіньо­вої економіки та її структури вже має певну власну історію розвитку, яка пройшла шлях від виділення простих, одномірних структур до виникнен­ня та розвитку складних, гетерогенних утворень, побудованих на багато- мірних основах.

Перші дослідження, присвячені структурі тіньової економіки, відби­вали початковий рівень опанування цієї проблематики, подавали надто спрощені варіанти класифікації, в них домінував кон’юнктурний підхід. Так, О.В. Осипенко та Ю.Г. Козлов запропонували подати структуру тіньової економіки у вигляді таких елементів:

•        стихійна (протизаконна) індивідуальна трудова й артільна діяльність;

•     чорний ринок;

^•        діяльність стійких організованих злочинних угруповань в еко­номіці

•       .

Більш детально розроблену і обґрунтовану класифікацію запропонував до запровадження удослідженнях, присвячених тіньовій економіці, О.Шохін:

•      неформальна економіка (функціонування механізмів прийняття і реалізації рішень органів державного управління на підставі особистих, службових або родинних зв’язків);

•       фіктивна економіка (приписки та інші порушення звітності; фіктивна компонента у ціні продукції);

•      нелегальна частина так званої «другої економіки» (як вважають угорські суспільствознавці, це є часткова зайнятість або робота за кон­трактами поза основною сферою найманої праці);

^•       чорна економіка (економічна злочинність, кримінальні промисли, чорний ринок тощо)

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 55 56 57 58 59 6061 62 63 64 65  ... 350