Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

1.   Легальна (неофіційна) економіка (legal, rule-of economy) — еконо­мічна діяльність, яка не порушує ні діючих законодавчих норм, ні прав інших господарюючих агентів, яка при цьому не фіксується в офіційній звітності та контрактах. Найбільш широким прикладом цього сегмента неформальної економіки є натуральне виробництво домашніх госпо­дарств.

2.     Протиправна економіка (out-of-law economy) — економічна діяльність, що порушує права інших господарюючих агентів, але яка не регламентована чинним законодавством і знаходиться, таким чином, у позаправних зонах. Це «рожеві ринки» (rosy markets). Хрестоматійним прикладом цього сегмента неформальної економіки стала діяльність «фінансових пірамід» у середині 90-х рр. у країнах СНД, від якої постраж­дали мільйони людей і в процесі якої використовувалися дірки у чинному на той час законодавстві. До переліку інших прикладів з цього сегмента слід віднести порушення екологічної безпеки, лобіювання на користь окремих господарюючих суб’єктів, надання у вигляді винятку індивіду­альних пільг, субсидій тощо.

3.     Напівправова економіка (semi-legal economy) — економічна діяльність, що за своїми цілями відповідає чинному законодавству, але яка періодично виходить за його межі. Це «сірі ринки» (grey markets). На­самперед вони пов’язані з різними способами ухилення від оподаткуван­ня, включаючи і використання «чорного налу», бартерні обміни, роботи без патента та ліцензії, трудовий найм без оформлення.

4.   Нелегальна кримінальна економіка (non-legal, criminal economy)

—                 економічна діяльність, що заборонена законом і що за своєю суттю порушує закон. Це «чорні ринки» (black markets). До прикладів неле­гальної економіки належать так звані традиційні кримінальні промисли

—                 наркобізнес, незаконне виготовлення та торгівля зброєю, контрабан­да у великих обсягах, проституція, торгівля людьми, рекет та застосу­вання сили.

Перший та другий сегменти неформальної економіки в принципі перебувають під контролем держави. На відміну від них, тіньова еконо­міка, яка охоплює третій та четвертий сегменти, свідомо уникає цього контролю.

В. Радаєв подає ще одну класифікацію тіньової економіки — за ха­рактером та ступенем реєстрації господарських операцій. З цієї точки зору тіньова економіка (і вся неформальна економіка в цілому) поділяється на такі сегменти:

1.   За мотивами дій господарюючих агентів щодо звітності:

а)  прихована економіка (hidden economy) — економічна діяльність, що свідомо приховується господарюючими агентами від статистичних та податкових органів;

б)  втрачена економіка (missing economy) — економічна діяльність, яка не потрапляє до звіту внаслідок неповного охоплення одиниць спо­стереження обстеженнями, непоінформованості і мимовільних помилок економічних агентів.

2.   За охопленням діяльності статистичним обліком:

а) врахована економіка (recorded economy) — економічна діяльність, що не відображається у звітності самих економічних агентів, але обліко­вується статистикою внаслідок спеціальних статистичних оцінок;

б)  неврахована економіка (unrecorded economy) — економічна діяльність, яка не потрапляє до звітної інформації та до підсумкових ста­тистичних даних.

За В. Радаєвим, існує ще кілька основних елементів тіньової еконо­міки, а саме:

•       приховування підприємства (здійснення регулярної організованої господарської діяльності без державної реєстрації);

•      приховування господарських операцій (невідображення їх у дого­ворах та звітності);

•      приховування найму робочої сили (найм без оформлення трудових договорів);

•      укриття доходів (відхід від податків).

Поряд з тіньовою існує також фіктивна економіка (fictitious economy), пов’язана з відображенням у статистичній та бухгалтерській звітності не­існуючої господарської діяльності (наприклад, перерахування грошей за непоставлену продукцію)

 

« Содержание


 ...  63  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я