• нездатність державної влади управляти та розв’язувати конфлікти, що дедалі поширюються, регулювати соціально-економічні процеси на основі консервації структур і методів управління;
• розбалансованість структурно-функціональної системи державного управління економікою та політичних інституцій влади, розрив їх взаємодії, ефективних зв’язків із зовнішнім та внутрішнім середовищем; крах легітимності державної влади; перманентний гострий конфліктний стан суспільства, його політичної системи
• .
Криза державного управління економікою у проявах всіх окреслених ознак розвивається поетапно, в її розвитку можна виділити чотири періоди (етапи, стадії): латентний, продромальний (продром — предтеча, попередній), період виражених проявів та завершальний період.
Латентний період — це відрізок у стані кризи системи державного управління, який окреслений від початку впливу причин на її стан до першого прояву кризових явищ. У цей початковий період виникають численні приховані вузли майбутніх конфліктів у різних сферах економічного життя. У гнучких плюралістичних системах криза управління виявляє нове співвідношення сил і інтересів, їх перебудова сприяє переходу до іншої симетрії у балансі цих інтересів, як умови нового піднесення суспільного розвитку, створення ефективної системи організації економічної влади. У ригідних (жорстких) суспільно-економічних системах криза є також умовою майбутнього піднесення, але через подальше поглиблення загострення кризи, яка набуває гострих, конфліктних форм, хворобливих політичних потрясінь.
Другий етап кризи — продромальний період — це етап у розвитку кризи, який функціонально визначає стан кризи від явних зовнішніх її проявів до повного прояву її симптомів. Це період розвитку конфліктних ситуацій у суспільстві до такої межі, коли вони вже не можуть бути подолані на шляху часткових компромісів у зв’язку з тим, що стан кризових явищ відбиває глибокий функціональний розлад механізмів діяльності інститутів державної влади і управління, втрату конгруентності їх структури і функцій чинним соціально-економічним умовам.
Третій етап—період виражених проявів, або розпал кризи, характеризується фронтальним розвитком кризових проявів та їх загостренням, у тому числі розпадом існуючих економічних і політичних структур, максимальним зменшенням негентропії у системах державного управління, тобто втратою її організованості, впорядкованості, знецінення, втратою владними органами своєї сутнісної якості — здійснювати керівний вплив на соціально-економічні процеси. Цей етап виявляється як загальносистемна криза управління, яка повинна в той чи інший спосіб бути подоланою.
Четвертий етап—завершальний період, протягом якого відбувається розв’язання кризи. Існують наступні способи розв’язання кризи державного управління економікою: відновлення організації економічної влади у суспільстві; рецидив кризи; переведення кризи у довгострокову хронічну форму.
Відновлення організації економічної влади у суспільстві — це такий стан у розвитку кризи, коли зникають (відносно) її прояви, організація економічної влади повністю відтворює свою здатність до забезпечення високого рівня негентропійних процесів управління. Реалізація цього способу розв’язання кризи, як бачимо, не означає повернення до вихідного стану, навпаки, вона передбачає переведення системи організацій на інший рівень (гомеорез) зі збереженням генетичного коріння системи, яке відтворюється у всіх її метаморфозах (гомеостаз).
Уявлення про механізми відновлення формуються на підставі загаль- носистемних положень про те, що криза є єдністю двох протилежних витоків — власне кризового і захисно-компенсаторного.
» следующая страница »
1 ... 50 51 52 53 54 5556 57 58 59 60 ... 350