Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

 в наступні періоди, як виявилось, така синхронність зберігаєть­ся. Це вказує на невипадковість настання чергової хвилі модернізації і кризи державного управління. Стара система господарювання ввійшла у глибоку кризу, яка знову збіглася з народженням висхідної фази велико­го циклу ділової активності. Можна говорити про існування стійкої і відтворюваної симетричності реформування російсько-радянської еко­номіки з «великими циклами» Кондратьєва

.

Базою розширення кризи управління в радянській господарській си­стемі у 70—80-і роки стали, у суперечності з магістральними тенденціями світового розвитку, постійне посилення одержавлення, уніфікованості, не­гнучкості цієї системи, дедалі більший відрив її від системи суспільних по­треб. Механізм управління забезпечив два кола ізольованості радянської еко­номіки, що прирекло її на необхідність глибокої і болючої трансформації: ізоляція від природних зв’язків у системі міжнародного поділу праці та ізо­ляція від потреб людини. Жорстко централізоване господарство не могло не тільки мобілізувати і включити до господарського обороту всі потенційні ресурси, а й взагалі охопити різноманітні сфери розвитку та забезпечити їх програмну сумісність з системою державного управління. За цих умов ви­никли не тільки базові передумови, а й система управління, функціональ­ною особливістю якої є протидія механізму державного управління.

Таким чином, розвиток відносин управління протягом XX століття, перетворення їх на вирішальну ланку соціально-економічних відносин в останню його чверть призвів до загострення кризи державного управлін­ня економікою, яка набуває хронічного характеру. Одним із суттєвих наслідків цієї кризи є розвиток протистояння периферійних ланок си­стем управління економічною діяльністю, консолідація цього протисто­яння у систему антидержавного економічного управління — в онтологіч­ному та гносеологічному аспектах помітне соціально-економічне явище, яке ми розрізняємо як тіньову економіку.

 3. Тіньова економіка як форма кризи

державного управління економікою

Тіньова економіка об’єктивно пов’язана з розвитком процесів дер­жавного управління економікою, їх циклічністю, накопиченням в них кризових явищ та їх проявів. У зв’язку з цим великого методологічного значення набуває дослідження закономірного розвитку цих процесів, їх механізмів.

Криза державного управління економікою, на наш погляд, — це особ­ливий, закономірний перехідний, патологічний стан у розвитку цієї систе­ми, який характеризується: гострим, суттєвим порушенням нормального її функціонування, втратою конгруентності її структури та функцій; втра­тою здатності до створення необхідних умов для діяльності економічних агентів, посилення їх господарської активності, спрямованої на досягнен­ня загальноекономічних суспільно значущих цілей; втратою здатності її власних регулятивних систем підтримувати тотожність внутрішнього се­редовища (гомеостазу) цієї системи управління, внаслідок чого різко зни­жується керованість економічними процесами; протиставлення господарсь­кої діяльності економічних агентів діям держави, яка втрачає їх довіру і сприймається як така, дії якої в економіці спрямовані проти їх докорінних інтересів, з відповідним загостренням політичної, соціальної конфліктності у суспільстві. Звичайно, цей вид кризи діалектично пов’язаний з іншими видами кризи у суспільстві, перебуває з ними у системі прямих та зворот­них зв’язків.

Сутнісними ознаками кризи державного управління економікою є:

•     загострення економічних і соціальних конфліктів, які набувають гострого політичного характеру, оскільки сама можливість їх вирішення, а також вимоги щодо цього адресуються структурам влади для зміни їх політичного курсу, стратегії, методів та засобів подолання кризи управ­ління економікою;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 49 50 51 52 53 5455 56 57 58 59  ... 350