Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

, що тіньові процеси — це протизаконні процеси, прямо чи опо­середковано пов’язані з вилученням нетрудових доходів

, являють собою сукупність нелегальних господарських дій, які продукують кримінальні злочини

, що тіньова економіка являє собою приховану форму привати­зації соціалістичної державної власності

 і т.ін. Водночас опанування про­блематики економічної патології і підвищення рівня теоретичного дослід­ження до рівня нормативної економіки дало змогу вже на цьому початко­вому рівні продукувати цілий ряд конструктивних ідей, які значно збага­тили науковий інструментарій, розширили теоретичні інваріанти науко­вих парадигм, дали змогу започаткувати перспективні напрями наукових досліджень. Так, наприклад, окремими вченими були висунуті пропо­зиції щодо створення самостійної спеціальної міждисциплінарної галузі гуманітарної науки — економічної кримінології

. Завданнями нового на­укового напряму мало стати вивчення теоретико-методологічних проблем сутності, динаміки, причин розвитку, умов подолання тіньової економі­ки, організація інформаційно-аналітичного забезпечення таких науко­вих досліджень, розробка моністичного підходу на стику економіки та юриспруденції до розуміння феномену тіньових економічних процесів. Потрібно зазначити, що запропонований науковий напрям був започат­кований у Росії, тоді як в Україні йому поки що не знайшлось місця, що, безумовно, не могло не позначитись на гальмуванні наукової розробки вказаних проблем, на переведенні дуже продуктивного наукового напря­му в розряд своєрідних тіньових досліджень.

У 90-і роки, незважаючи на суттєві зовнішні труднощі для розвитку будь-якої науки, ситуація у суспільстві була настільки насичена соціаль­но-патологічним матеріалом, що він дав змогу просунути науковий доро­бок на відстань, яка була б нездоланною для менш бурхливого на кримі­ногенні процеси періоду. За цей час проблеми тіньової економіки були суттєво поглиблені та розширені за рахунок дослідження процесів еконо­мічної злочинності, корупції, організованих форм кримінальної діяль­ності — ядра сучасної тіньової економіки, дослідження маргінальних форм девіантної економічної діяльності — сімейної, другої економіки. З’явля­ється й активно розбудовується надзвичайно багатий на інтеграційний потенціал науковий напрям — економічна безпека.

Активне опрацювання проблематики тіньової економіки у 90-і роки привело до умовного її поділу на два табори, які В. Рутгайзер залежно від системи поглядів запропонував визначити ліквідаторами і конструктивіста-

ми.

Ліквідаторський підхід (репресивний) як науковий напрям дослід­ження тіньової економіки формувався під впливом панівної ідеологічної доктрини, яка не знаходила місця системній девіації при соціалізмі як елемента власної основи його базових відносин. Звідси необхідність спи­рання лише на радикальні методи протидії тіньовій економіці шляхом їх видалення насамперед засобами правоохоронної діяльності. У подальшо­му цей напрям доктринально еволюціонував, але особливості цього підхо­ду до вирішення проблеми тіньової економіки в сучасному суспільстві принципово не змінилися. Сутність його можна звести, з одного боку, до надлишкової сатанізації феномену тіньової економіки, віднесення до неї лише кримінальних проявів, принципової неможливості будь-яких сто­сунків з її суб’єктами щодо зміни характеру опозиції державна влада-тіньо- ва економіка і необхідність всілякого обмеження, застосування більш ши­рокої і дієвої системи інструментарію кримінально-правового обмеження.

Один з фундаторів розробки проблем тіньової економіки в СРСР Ю. Козлов вважав, що «тіньова економіка складається не тільки з кри­мінальних секторів, пов’язаних з безперервним зростанням протягом ос­танніх десятиріч економічної (насамперед організованої) злочинності — розкрадань, хабарів, приписок, спекуляції, контрабанди, порушень пра­вил валютних операцій і т.ін. Являючи собою вельми складне утворення, тіньова економіка включає і численні різновиди підпільного підприєм­ництва, які не підпадають під дію статей кримінальних кодексів союзних республік (наприклад, несанкціонована індивідуально-артільна діяльність, приватне і колективне підприємництво на базі орендно- підрядних відносин у сільському господарстві і т.ін.). Однак абсолютна більшість видів тієї тіньової «ділової» активності залишається все-таки явно протиправною, тобто зв’язаною із систематичними порушеннями як чинних норм права (адміністративного, трудового, цивільного, госпо­дарського), так і відомчих актів, що регулюють господарську діяльність. Тим самим навіть некримінальні сфери тіньової економіки залишаються вельми криміногенними—за певних умов протиправні прояви неминуче переростають у злочинні.»

 

« Содержание


 ...  44  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я