Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•      офіційний економічний режим в очах підприємницького сектора, господарюючих суб’єктів, широких кіл населення втрачає легітимність;

•      організована економічна злочинність інтегрується на регіонально­му та національному масштабах, розбудовується міжнародна інтеграція організованої злочинності, її вплив на політичне життя;

•      тіньові капітали активно використовують фінансову систему для легалізації протиправно отриманих доходів, перетворення їх на головні джерела інвестування, приватизації майна державних підприємств;

•      тіньова економіка справляє суттєвий вплив на всі соціально-еко­номічні процеси, на рівень інфляції в суспільстві, досягає значних розмірів розрив між задекларованими офіційно доходами і реальним рівнем спо­живання економічної та політичної еліти суспільства, підприємницького сектора, держслужбовців.

Четвертий рівень (етап) розвитку тіньової економіки та економічної злочинності характеризується загальною тінізацією економіки. Цей рівень умовно пов’язаний з найбільшими масштабами посилення цієї па­тології соціально-економічного організму, коли відбувається глибока інтеграція, інфільтрація тіньової економіки, а разом з тим і тіньової по­літики, ідеології, моралі у суспільні відносини. Для цього рівня питому вагу тіньового сектора важко відділити від офіційного, К_т > 0,4. Четвер­тому рівню тінізації притаманні такі характеристики:

•      домінуюче становище в економіці, в економічній політиці займа­ють адміністративно-олігархічні групи, які об’єднують у своїй діяльності представників держапарату, підприємницького сектора та криміналітету з виходом на міжнародну інтеграцію своєї діяльності з метою досягнення спільних політичних та економічних інтересів;

•      адміністративний захист економіки від тіньової діяльності та на­магання її обмежити сприймається негативно і як такий, що спрямований проти інтересів більшості;

•     намагання оптимізувати податковий тиск втрачають еластичний зв’я­зок з економічною поведінкою суб’єктів підприємництва, яке стає дедалі

більш пов’язане з тіньовим, а не з офіційним механізмом господарювання, податкові інструменти не забезпечують необхідних бюджетних надходжень;

•        фінансово-кредитна сфера, розподіл бюджетних коштів та діяльність банківсько-кредитного сектора стають центральною ланкою тіньової економіки, центральним елементом у технологіях відмивання брудних грошей;

•      тотальна криміналізація економіки і політики, неконтрольоване зростання злочинності стають найвагомішим фактором суспільного жит­тя і є реальною загрозою національній безпеці;

•      нелегальний експорт капіталів супроводжується масовою емігра­цією підприємців, висококваліфікованих фахівців, нелегальною емігра­цією робочої сили, набуває загрозливих масштабів торгівля живим това­ром, трансплантантами, дітьми, проституція;

•      зростання соціальної напруги, невдоволення в суспільстві, викорис­тання тіньової економічної діяльності як фактора виживання, домінуючий вплив тіньової економіки на всі соціально-економічні і політичні процеси;

•      монополізація економічного та політичного простору між адміні­стративно-олігархічними групами, жорстка конкуренція між ними за по­літичне та економічне становище в країні;

•      масштабна легалізація тіньових доходів стає органічною складо­вою господарювання більшості суб’єктів економічної діяльності.

Таким чином, сучасний елітний сектор виступає як сила, що парази­тує на складнощах перехідної економіки; це найконсервативніша сила суспільства, для якої нестабільність, тіньові політичні та економічні ме­ханізми, криміналізація економічних процесів, консервація соціально- економічної нерозвиненості соціально-економічних процесів, навіть їх регрес створює найсприятливіше середовище самозбагачення

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40  ... 350