Є дві причини, на думку О. Вишневського, появи нової еліти в Росії у ХІХ ст., яка несла у собі великий кризовий потенціал порушення балансу протистояння, дихотомії — запозичення західних цінностей — розвиток традиційних цінностей: ускладнення самого російського життя і європейські впливи. Початково головною була перша з цих причин. Через виховання на західний кшталт вельми нечисленні дворянські та напівдво- рянські кола «з поспішністю зради» (Герцен) сприйняли західні культурні досягнення і першими відчули себе новими людьми. «Відступники всіх станів, ці нові люди, ці моральні різночинці склали не стан, а середовище» (Герцен), в якому і відбувся найважливіший у російській історії зсув: склався новий людський тип—протилежна соборній автономна особа. Вона по-іншому бачить, по-іншому відчуває. У неї інші цінності, інші мотиви поведінки. Вона поводить себе достатньо раціонально, але все ще не розсталася із соборністю. З’являються напівнові, напівсоборні люди. Це середовище слугувало лабораторією, в якій усвідомлювались проблеми нової, не соборної, індивідуалістичної культури
.
Поки «нова людина» на вітчизняному просторі зростала на західних цінностях, за рахунок руйнації традиційних у колах дворянського та на- півдворянського середовища, це ще не могло зруйнувати принципи соборності, яким живився народ, тобто переважно селянство. Однак у другій половині ХІХ століття коли вітчизняне економічне і соціальне життя, включаючи і село, значно ускладнилось, деструктивний вплив еліти суспільства на всі його соціальні структури , в тому числі некритичне запозичення та прикладання догм марксизму до умов соборного суспільства, прискорило кризу соборності. Стикнувшись з «новими цінностями» життя, руйнацією старих моральних норм, люди з народу почали освоювати квазіційності особової автономії, пов’язані не з прогресом, а з регресом особи, поверненням до архаїчного її історичного типу, до його релікту— обмеженням комунікації, руху не до виходу в суспільство, а до ізоляції від нього. За цих умов український соціум швидко еволюціонує не до єдиного медіуму інтеракції й комунікації, а до такого, що складається з безлічі ворогуючих мікрогруп
.
З’являється нова соціальна фігура — міщанин. Уся дворянська, елітна культура проникнута до неї ненавистю, презирством, не розуміючи, що першоджерелом руху до повернення цього неприємного архетипу виступають дії самого дворянства щодо схиляння перед західною культурою. Перший критик міщанства Герцен, розумів процес сходження до міщанства як досить багатоплановий. Він називав цей процес «демократизацією аристократії і аристократизацією демократії»
.
Суспільна криза в Росії початку ХХ століття була викликана черговою спробою модернізації суспільства. Наприкінці ХІХ століття українське суспільство пережило швидкий розвиток за зразками та під впливом західного капіталізму. В останні десятиріччя ХІХ століття у Катеринославській та Херсонській губерніях виникли 17 великих металургійних заводів, 9 з них належали іноземним (англійським, бельгійським та французьким) підприємцям. З 1888 по 1894 рр. в Україні було створено 22 іноземні акціонерні компанії з основним капіталом майже 63 млн крб. Французький, бельгійський, англійський і німецький капітали захопили ключові позиції у кам’яновугільній, залізорудній та металургійній промисловості України (у вугледобуванні іноземцям належало 63% основного капіталу, в металургії — 90%). У1990 році переважно іноземцям належали 65 підприємств сільськогосподарського машинобудування.
Процес монополізації став особливо активним на початку ХХ століття Переломним моментом тут стала економічна криза 1900 — 1903 рр., внаслідок якої збанкрутіли сотні дрібних і слабких підприємств, натомість виник ряд великих монополістичних об’єднань: «Продамет», «Продва- гон», «Продвугілля» та інші. Напередодні Першої світової війни в Україні не було вже жодної важливої галузі промисловості, в якій в тій чи іншій формі виробництво не було б монополізоване. Генетичні закономірності розвитку двополісної структури в Україні того часу виявились у тім, що на початку ХХ століття за рівнем концентрації промислового виробництва вона вийшла на одне з перших місць у світі при наявності близько 3,4 млн дрібних селянських господарств
» следующая страница »
1 ... 287 288 289 290 291 292293 294 295 296 297 ... 350