Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Після здійснення цих кроків Виконавець подає заяву на переказ ва­лютних коштів бенефіціару — особі, що отримує готівкові кошти за век­селем. Одночасно Виконавець виписує переказний вексель на другу підставну фірму. Ця фірма оформлює передачу векселя зарубіжному парт­нерові, який може виступати як реально діюча або фіктивна особа.

За векселем відбувається отримання готівкових валютних коштів. З са­мого ж початку перерахована легальна гривнева сума в остаточному підсум­ку за кордоном вилучається з обороту в готівкових валютних коштах.

У зв’язку з тим, що товар за фіктивним контрактом не отриманий, у Замовника виникає дебіторська заборгованість. Виконавець і Співучас­ник оборудки ще до виконання необхідності звітування про свою діяльність перед органами фінансового контролю припиняють своє існування.

Завершальною фазою тіньового кругообороту геоекономічної ренти є використання спеціальних офшорних фінансових центрів та країн з пе­рехідною економікою, де здійснюється процес приватизації, з метою ук­риття та відмивання тіньових доходів.

У світі існують більш ніж 50 регіонів, які визначаються як «податко­вий або фінансовий рай». Таку назву отримують країни, які мають деякі характерні риси своєї фінансово-кредитної системи, що сприяє викорис­танню їх для проведення тіньових операцій, а саме:

•      відсутність податків або їх невеликі розміри на об’єкти оподатку­вання;

•      суттєвий потяг до банківської та комерційної нетранспарентності, таємничості господарської діяльності;

•      слабкий валютний контроль або повна його відсутність;

•      легке реєстрування та відсутність нормативних заборон і обмежень щодо купівлі компаній, банків, страхових фірм;

•     політична та монетарна стабільність;

•      сучасна транспортна, телекомунікативна інфраструктура, відносно розвинутий фінансово-кредитний та готельний сектор;

•      спрощений візовий та митний режим в’їзду;

•     вдале географічне положення на шляхах ділової активності.

Офшорний бізнес є особливо характерним для невеликих країн, де ліберальне законодавство сприяє розвитку експорту фінансово-банківсь­ких послуг, у тому числі й тіньового характеру, і відіграє важливу роль в економічному розвитку. За кількістю офшорних компаній в даний час світовими лідерами є Антильські острови, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Багамські острови, Антигуа, Кіпр, Ліхтенштейн.

У Ліхтенштейні доходи від зареєстрованих 40 тис. офшорних ком­паній становлять понад 30% бюджетних надходжень (реєстраційні та щорічні платежі). На Кіпрі до середини 90-х років від зареєстрованих 20 тис. офшорних компаній доходи бюджету становили понад 200 млн дол. США (до кінця 90-х років на Кіпрі вже було зареєстровано 28 тис. офшорних компаній). Приблизно такі самі доходи Антильські острови отримують за рахунок 30 тис. зареєстрованих компаній. На Кайманових островах створено близько 25 тис. компаній.

З початку 80-х років відзначається бурхливе і постійне зростання кількості банків та банківських філій, страхових та перестрахувальних компаній, що створюються у офшорних юрисдикціях. На Кайманових островах зареєстровано понад 500 офшорних банків, у тому числі філії або дочірні банки мають 43 з 50 найбільших банків світу. На Бермудських островах зареєстровано понад 1300 страхових компаній різних типів; на острові Гернсі — понад 200 страхових компаній і т.ін.

Історія офшорних юрисдикцій починає свій відлік з XIX століття, коли були прийняті законодавчі акти про обмежену відповідальність фінансових компаній перед кредиторами. Відміна валютних обмежень та введення взаємної конвертованості провідних світових валют значно по­силили роль світового монетарного ринку та створили необхідність і мож­ливість уникнення національних обмежувальних норм кредитно-грошо­вого регулювання, делегуючи проведення грошових операцій на ринок інших країн. Потужним каталізатором цих процесів виявилась експансія на ці ринки діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), які стиму­лювали стрімке розгортання попиту на джерела міжнародного кредиту, що має високу мобільність через відсутність національного контролю та обмежень.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 198 199 200 201 202 203204 205 206 207 208  ... 350