Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Невідповідність існуючої системи розподілу доходів фізичних осіб принципу справедливості яскраво виявляється в існуванні вкрай спотво­рених форм розподілу цих доходів, коли реальний рівень споживання окремих категорій населення перевищує задекларований обсяг доходів у сотні й тисячі разів, коли фактично блокується застосування до них су­часного інструментарію фінансового контролю, зокрема непрямих ме­тодів —для виявлення доходів від тіньової економіки, нарешті, існування розвинутої системи гібридних форм тіньової діяльності—«другої», «сімей­ної» економіки, напівпідприємництва, включення чиновника до числа співзасновників акціонерних товариств тощо. Крім цих досить традицій­них форм гібридизації щодо джерел отримання доходів елітного сектора, додатково можна виділити такі широко розповсюджені їх види:

•      особиста участь посадових осіб і державних службовців, депутатів у комерційній діяльності з метою отримання особистого або корпоратив­ного прибутку; використання службового становища для перекачування державних коштів у комерційні структури;

•      надання пільг для своєї корпоративної групи (політичної, еконо­мічної, релігійної, національної, кланової і т.ін.) з використанням дер­жавних ресурсів;

•      використання службового становища для впливу на засоби масової інформації з метою одержання особистої та корпоративної вигоди;

•      використання посадовими особами і державними службовцями підставних осіб і родичів у комерційних структурах;

•      використання службового становища для маніпулювання інфор­мацією (перекручування, спекулятивна гра на біржах, фондових ринках тощо) з метою отримання особистої та корпоративної вигоди;

•          бюрократичний рекет, що виявляється у здирстві матеріальних коштів у комерційних структур для їх перекидання в інші підприємницькі організації, політичні партії, суспільні фонди і до інших адресатів (які не пов’язані з прямою особистою вигодою);

•      лобіювання при прийнятті нормативних актів в інтересах зацікав­лених груп;

•      зловживання службовим становищем у процесі приватизації дер­жавного майна, здачі його в оренду, ліцензуванні, квотуванні й інших ви­дах діяльності державних інституцій періоду економічних трансформацій;

•     надання державних фінансових і матеріальних ресурсів у виборчі фонди окремих претендентів тощо.

Одним з найголовніших інституційних утворень, де відбувається процес перекладання витратного механізму елітного сектора на державні зобов’язання, тінізація розподілу фінансових ресурсів суспільства на ко­ристь цього сектора, є державний бюджет.

Тіньове дискреційне регулювання бюджетного процесу виявляється у цілій системі його нетранспарентних ознак. Так, стала вже недоброю традицією непередбачуваність прийняття державного бюджету, яка ви­являється не тільки у постійному перенапруженні бюджетного процесу і гібридизації його суто політичними чинниками, а й у відсутності для його забезпечення легітимної системної методологічної основи. У зв’язку з цим жоден з бюджетів не був збалансованим у частині доходів та видатків, тому ж не випадково, що відразу після ухвалення вони зазнавали найсут­тєвіших змін і у відношенні найважливіших макроекономічних показ­ників розвитку країни, і у плані збалансованості головних вартісних і на­турально-речових пропорцій. Це відбувалося тому, що головні цілі дер­жавного бюджету, всього бюджетного процесу пов’язані передусім із забезпеченням функціонування державної влади (бюрократії) та олігар­хічної буржуазії (елітної економіки). Все інше — лише забезпечення цих головних цілей, фонові явища для них.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 175 176 177 178 179 180181 182 183 184 185  ... 350