.
Однією з найбільш непередбачуваних та непрозорих, дискреційних сфер бюджетно-податкових відносин є сфера міжбюджетного фінансування. Оскільки значна кількість фінансових рішень у сфері міжбюд- жетних відносин грунтується на певних процедурах в межах бюрократичної системи, і при цьому вони не мають чітко встановлених легітимних процедур і, що найбільш негативно, повністю приховані від суспільного контролю, то для цієї сфери характерний високий рівень непрозорості, тінізації. Її офіційний компонент, який хоча б теоретично є прозорим для загальнодержавного та громадянського контролю, відіграє незначну роль, оскільки джерела та обсяги надходжень, визначені законодавством для місцевих бюджетів, ніколи ще не були повною мірою реалізовані у міжбюджетних відносинах і є недостатніми у більшості регіонів для призначених цим регіонам видатків, а тому зростаючі дефіцити покриваються субсидіями, які надаються завдяки домовленостям між сторонами елітної сфери.
Необхідність міжбюджетних узгоджень обумовлюється значною мірою відмінністю державного та місцевих бюджетів різного ступеня їх соціалізації: державний бюджет не тільки не є бюджетом соціального захисту, але його неможливо віднести навіть до соціально орієнтованого. Це пов’язано передусім з тим, що внаслідок приватизації та перерозподілу власності у соціальній сфері держава скинула свої борги перед населенням у сферах охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти та культури на місцеві органи влади, звільнивши державний бюджет для обслуговування потреб бюрократії та інтегрованої з нею елітної економіки. Центр залишає за собою вибіркову підтримку місцевих соціальних потреб на основі дискреційних міжбюджетних механізмів бюрократичного узгодження.
Так, дослідження функціональної автономії місцевих органів державної влади країн СНД показує, що в цілому для них є характерними досить значні відмінності між окремими країнами за ступенем функціональної автономії муніципалітетів щодо надання суспільних послуг, під яким розуміється чисельність функцій, що виконуються ними самостійно
. За цими показниками (див. табл. 4.1) Україна серед цієї групи країн має одне із найнижчих його значень (разом з Білоруссю та Азербайджаном
.
Водночас Україна має один з найвищих серед цих показників щодо частки надання суспільних послуг місцевими органами влади (див. табл. 4.2)
.
Така невідповідність не може не виступати серйозним фактором соціального напруження, поширення тіньових процесів у соціальній сфері, інших сегментах суспільних відносин.
Чинна система міжбюджетного фінансування не передбачає певних механізмів домовленостей між центром і областями та між областями й нижчими рівнями місцевих органів влади, вона не встановлює достатньо визначених процесуальних норм як альтернативу торгуванню про обсяги фінансування, надає центру велику свободу дій щодо трансфертної політики. Це обумовлює спотворену систему міжбюджетних відносин, збільшує фіскальну невизначеність для місцевих органів влади і ще більше загострює невідповідність між їхніми зобов’язаннями й можливостями мобілізувати надходження і контролювати джерела бюджетних доходів.
Хоча офіційні канали для домовленостей закрито, значення обсягу трансфертів спонукають до активного неофіційного (тіньового) лобіювання, яке глибоко закорінене у неформальних тіньових відносинах традиційного суспільства, а у сучасних умовах воно значно посилене у зв’язку з архаїзацією суспільних відносин, особливо на місцевому рівні. У зв’язку з цим на місцевому рівні значно сильніше проявляються різні форми гібридизації влади, корупційних зв’язків, зловживань у механізмах міжбюджетного фінансування.
Одним з важливих джерел непрозорості та невизначеності системи міжбюджетних відносин є оцінки потреб регіонів у видатках. Такі оцінки ґрунтуються на бюджетних нормах, що визначають мінімальний рівень соціального забезпечення, гарантований державою. Досі ці норми розроблялися Міністерством фінансів, яке застосовувало різноманітні підходи та методики, що включали застарілу радянську техніку розрахунків, відповідно до якої мінімальні видатки визначаються на базі наявних матеріально-технічних ресурсів державного сектора. Цей процес прихований від місцевих органів влади, які можуть бути поінформовані лише про кінцеві оцінки та прогнози.
» следующая страница »
1 ... 177 178 179 180 181 182183 184 185 186 187 ... 350