У ході розслідування іншої кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків посадовими особами однієї з фіктивних фірм були проведені оперативно-розшукові заходи, які дозволили викрити інший конвертаційний центр. Схема діяльності даного конвертаційного центру принципово не відрізнялася від діяльності раніше відомих розкритих угруповань тіньовиків (див. рис. 4.4). З легальними клієнтами, яких налічувалося понад сто, працювали фіктивні підприємства, рахунки яких були відкриті в ряді київських банківських установ. Механізмів взаємодії легальних підприємств з конвертаційним центром через фіктивні фірми було небагато. Найпоширенішим було незаконне переведення безготівкових коштів у готівку. Це відбувалося в кілька етапів. Клієнт направляв гроші на рахунок однієї з фіктивних фірм КЦ, звідти гроші переказувалися на рахунок банківської фіктивної фірми, де гроші через касу банку переводились у готівку і передавалися в
Фірми - прокладки в інших банках
Рис.4.3. Схема злочинної діяльності групи, яка займалася незаконною конвертацією грошових коштів
Проблема нероздільності фінансів елітного сектора та держави при паразитичній функції першого в умовах трансформаційних процесів має широку декомпозицію у вигляді більш часткових самостійних проявів, які тотально породжують соціально-економічну девіацію, нестабільність, тіньові процеси, кризовий стан економіки, системну неефективність державного управління, насамперед у бюджетно-податковій сфері.
Банк
. і
Перерахування валюти І категорії на кодовані - рахунки тіньовиків
Банк 2
Кордон України
Банк З
Перерахування коштів через систему “банк-клієнт”на розрахункові рахунки фіктивних фірм в інших банках
Перерахування коштів за кордон по фіктивних зовнішньоекономічних контрактах, або перерахування валюти II категорії
Банк 4
Легальні
СПД
Конвертаційний центр Легальні фірми
Банк 5
СПД 1
СПД 2
Фірма 1
Фірма 2
СПД З
сщщ
Контрольовані через систему “банк-клієнт” фірми “прокладки”
Видача готівкою гривні та доларів СІЛА клієнтам
Рис.4.4. Схема злочинної діяльності викритого конвертаційного центру
2. Нетранспарентність бюджетно-фінансовоїсфери. Бюджетно-податкові важелі тиску елітного сектора на фінансову сферу
Нероздільність фінансів держави та елітного сектора обумовлює функціонування багатоканального механізму тінізації. Дія цього механізму характеризується, по-перше, перекладенням боргів елітного сектора через бюджетно-податкові важелі держави перекладаються на зобов’язання ординарного сектора, що виявляється, зокрема, у посиленні податкового навантаження на нього та синхронного, паралельного послаблення державної фінансової підтримки ординарних структур
; по-друге, посиленням економіко-адміністративних можливостей елітного сектора, який тяжіє до тіньової діяльності, здійснювати масштабні фінансові трансферти, застосовувати схеми ухилення від оподаткування, допускати зловживання при виконанні зобов’язань щодо повернення кредитів під гарантію уряду; використанням підпільної кредитно-банківської системи, тіньової експлуатації послабленого стану економіки країни тощо; по-третє, звуженням транспарентних можливостей для виживання ординарного сектора, не тільки втратою ним підтримки з боку держави, а й навпаки посиленням обмежень з її боку — фіскально-адміністративного тиску на ординарну економіку. Все супроводжується потужним розвитком з боку елітної економіки неекономічних методів конкуренції тощо.
Надлишкове податкове навантаження видається одним з найбільш криміногенних факторів, що стимулюють зростання тіньової економіки, в тому числі те, яке виходить від елітної її частини. Так, стан податкової системи обумовлює становище, при якому структура податкових вилучень не відповідає структурі доходів суб’єктів господарювання, податкове навантаження через наявність елітного сектора і деформації ним економічного простору розподілене нерівномірно. Промисловість України, яка виробляє 39 відсотків ВВП, сплачує 53,8 відсотка всіх податків. У той же час внесок банківського і торгового секторів, які частково можна віднести до елітної частини економіки, не відповідає їх реальним фінансовим можливостям і потребує аналізу на рівні диференціації економіки за рівнем їх елітності та наближення до влади (гібридизації). Наприклад, торгівля, що дає офіційно 8,6 відсотка ВВП, вносить до бюджету лише 3,1 відсотка податків
» следующая страница »
1 ... 172 173 174 175 176 177178 179 180 181 182 ... 350