Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Глибоке протиріччя реформаційних проектів щодо вітчизняної еко­номіки, притаманне як правій, так і лівій стороні політичного спектра, виявляється у суттєвій неадекватності рецептів подолання існуючої кри­зи та практики модернізації економіки по відношенню до дійсних при­чин її хвороби, що призвело до подальшого поглиблення сучасних про­тиріч та посилення тінізації економіки.

Протиріччя запропонованих програм виходу з кризи виявляється пе­редовсім у тім, що об’єктивно існуючі у соціально-економічній структурі нашого суспільства «рудиментарні утворення» є не тільки не супротивни­ком модернізації, але її (високоорганізованого капіталізму) продуктом та головним об’єктивно можливим засобом прискорення. Будь-яка спроба обмежити чи штучно усунути їх з економічного простору під прапором чи то буржуазної, чи то соціалістичної реформації веде не до досягнення цілей модернізації, а до поглиблення кризового стану і знищення потенціалу модернізації, зростання потенціалу тінізації всіх соціально-економічних процесів. У розвинутих селянських цивілізаціях, таких як Україна, ті форми симбіозу з общинними формами, які нав’язувались і нав’язуються вітчизняним капіталізмом, означали стрімкий процес архаїзації селянсь­кої економіки і вже у прямому розумінні регрес і руйнацію.

Відзначивши особливість традиційних внутрішніх організаційних засад української економіки і об’єктивність потенціалу її тінізації, на­ступним кроком, за логікою дослідження аналіз зовнішніх сучасних тен­денцій, чинників їх активізації або гальмування. На наш погляд, зовнішні умови модернізації вітчизняної економіки в сучасних умовах в глобаль­ному контексті є сприятливими за умови ефективного подолання вели­чезного потенціалу консервації застарілих парадигм розвитку України, які не враховують генетичне коріння її економіки.

Для розуміння сутності сучасних глобальних тенденцій і їх впливу на економічні процеси в Україні з точки зору посилення їх деталізації слід звернутися до тенденцій у секторі глобальної селянської цивілізації.

Важливо зазначити, що посилення організаційних форм, побудованих на селянській общині, в сучасних умовах є не тільки фактором наступу сучасного західного модернового капіталізму, а й відбиває іншу тенденцію. Сьогодні відбувається безпрецедентно швидкий розвиток та посилення саме форм орга­нізації селянської економіки. !сторичне значення революції1917 року в Росії, можливо, виявляється саме як початок світової хвилі селянських війн, ви­кликаних зростаючим опором селянства традиційних суспільств проти зро­стаючого руйнівного впливу капіталізму на уклад їх життя.

У розвинутих селянських цивілізаціях ті форми взаємодії з прооб- щинними утвореннями, які нав’язувались капіталізмом, призводили до архаїзації організаційних засад економіки, припинення їх трансляції, упо­вільнення модернізації соціально-економічної структури, руйнації су­спільного життя, пауперизації більшої частини населення, особливо се­лянства, перетворення більшої частини економіки на тіньову. «Це була історична пастка, усвідомлення якої справило на селян революціонізую- чу дію. Саме таке протиріччя, яке набуває характер порочного кола, коли будь-яке його розв’язання здатне викликати катастрофу, і призводить до революцій. Так і сталося у Росії. Сама община перетворилася на організа­тора опору і боротьби... Це стало повною несподіванкою і для поміщиків, і для царського уряду, і навіть для марксистів.»

На противагу цьому, в сучасних умовах швидко набирає силу проти­лежна глобальна тенденція, на яку вітчизняні дослідники звернули недо­статню увагу, значення якої для України усвідомлене далеко не повною мірою, — глобальний потяг до ренесансу общинної організації, її, так би мовити, новітня тріумфальна хода. Взаємодія капіталістичної організації з общинною (чи прообщинною) в умовах вже домінування розвитку ос­танніх забезпечує напрочуд швидкий поступ новітніх соціально-еконо­мічних проектів, зокрема перехід до неоекономічного розвитку, саме про- общинні форми організації виявились найбільш ефективними, адекват­ними реалізації неоекономічній моделі, її рухомих сил, розв’язання вузла соціально-економічних протиріч сучасного суспільства, його глобальної кризи управління.

 

« Содержание


 ...  121  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я