Крім цього, до основних проблем пенсійної системи України належать:
• висока питома вага пенсій, що призначаються на пільгових умовах стосовно стажу та розміру;
• фінансування пенсій за інвалідністю внаслідок загального захворювання, забезпечення контролю за процесом їхнього призначення та перегляду;
• невирішеність питання щодо сплати внесків пенсійного страхування особами, які оподатковуються в особливому порядку: суб’єктами малого підприємництва, платниками єдиного сільськогосподарського податку.
Програма здійснення пенсійної реформи в Україні передбачає реалізацію таких основних заходів:
• визначення розміру пенсії на основі персоніфікованого обліку внесків, виходячи із загального обсягу сплати внесків за весь період страхування (на основі стажу та розміру заробітної плати);
• формування загальнообов’ язкового державного накопичувального сектору, який має доповнити розподільну систему;
• встановлення норм правового регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів та інших форм недержавного пенсійного забезпечення.
При цьому передбачається, що максимальний розмір пенсії в розподільній системі не може перевищувати 40 % заробітної плати (зазначений розмір визначено як мінімальний, що має гарантувати система пенсійного забезпечення Конвенцією МОП № 102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення»). В розподільній системі не передбачено будь-якої гарантії щодо мінімального розміру пенсії, він має забезпечуватися за рахунок бюджетних коштів на основі програми соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам.
Програма реформування має охопити приблизно 30 років. На першому етапі реформи (він має тривати приблизно 15-20 років після прийняття відповідного закону) пенсії мають призначатися на умовах, які наближаються до визначених чинним законодавством про пенсійне забезпечення. Далі має бути здійснено «м’який» (пов’язаний зі зміною поколінь, з формуванням корпоративних пенсійних систем, недержавних пенсійних фондів та державного накопичувального фонду) перехід до нового порядку пенсійного забезпечення.
Остаточне формування програми пенсійної реформи в Україні вимагає вирішення низки проблем, зокрема:
• більш чіткого визначення гарантій щодо мінімального розміру пенсії, враховуючи соціальну функцію системи пенсійного забезпечення;
• встановлення гарантій перегляду розміру пенсій у зв’язку зі зростанням цін та заробітної плати;
• встановлення надійних механізмів забезпечення захисту майнових прав і законних інтересів застрахованих осіб при формуванні і використанні накопичувального сектора пенсійного забезпечення.
9.2.1.3. Недержавне пенсійне страхування
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства мають право стати учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення.
Відкладати кошти на додаткову пенсію можна через:
1) пенсійні фонди шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та власниками таких фондів;
2) страхові організації шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті страхувальника відповідно до законодавства про страхування;
3) банківські установи відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законодавством.
» следующая страница »
1 ... 117 118 119 120 121 122123 124 125 126 127 ... 256