Бюджетна система України

Навчання в аспірантурі зараховується до наукового стажу.

Для науковців державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - ІУ рівнів акредитації, які знаходяться на заслуженому відпочинку, виплати фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. А для наукових працівників інших державних підприємств, установ, організацій та закладів — за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабміном України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету їм оплачується з розрахунку на одну особу 50 % різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Для наукових працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Відповідно до нового Закону Кабінет Міністрів 4 березня 2004 р. видав постанову, де затверджено перелік посад, які і дають право на обрахування “наукових” пенсій. Згідно із новим Законом до

217

наукового стажу зараховується робота на державній службі чи державна служба до стажу наукової роботи. Науковцям до стажу зараховується також навчання в очній аспірантурі й робота на виборних посадах в державних органах, партійних, комсомольських, профспілкових організаціях, якщо перед цим і після цього особа мала наукову посаду.

До непрацездатних членів сім’ї померлого наукового (науково- педагогічного) працівника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Для осіб, які працюють на посадах державних службовців, попередній стаж наукової роботи, набутий на державних підприємствах, у державних установах, організаціях, зараховується до стажу державної служби, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі;

9.2.І�� Пенсійна реформа в Україні

Головне завдання пенсійної реформи - підвищення ефективності пенсійної системи на основі персоніфікації страхових внесків і посилення залежності розміру пенсії від виробничого стажу, величини заробітної плати, величини і тривалості виплати страхових внесків; підвищення мотивації праці, поліпшення контролю за правильністю нарахування пенсій.

Для реалізації завдань реформування пенсійного забезпечення Указом Президента України від 4 травня 1998 р. передбачено поетапне впровадження персоніфікованого обліку збору (внесків) на обов’язкове державне пенсійне страхування шляхом відкриття персональних рахунків у банківських установах на всіх застрахованих осіб і пенсіонерів, запровадження системи пенсійного страхування, посилення контролю за сплатою збору (внесків).

Персоніфікований облік - організація (збір, обробка, збереження передбачених законодавством про загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування зведень) та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до Закону.

Відбувся перехід від однорівневої солідарної моделі пенсійного

забезпечення до змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення, про що

218

свідчить Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страху­вання” № 1058-ІУ від 9 липня 2003 р.

Передбачається поступове поглиблення диференціації розмірів пенсій залежно від трудового внеску та страхового стажу кожної застрахованої особи, збільшення їх середнього розміру до рівня межі малозабезпеченості, впровадження накопичувальних персональних рахунків у системі обов’ язкового пенсійного страхування.

Перший етап пенсійної реформи в Україні успішно втілюється в життя. Запроваджено пенсійне страхування, тобто замість трудового стажу вводиться страховий стаж.

 

« Содержание


 ...  120  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я