2) за територіальним характером діяльності: регіональні — банки, що діють на окремій території; республіканські — банки, що здійснюють операції в багатьох регіонах через мережу філій; міжнародні — банки, що активно працюють на світових ринках і мають філії та представництва за кордоном;
3) за розміром: найбільші, великі, середні та малі банки. До групи, найбільших належать банки, сукупні акти від яких перевищують 1 млрд. грн., великі — банки з активами понад 10 млн. грн., середні — банки з активами понад 50 млн. грн., малі — до 50 млн грн.;
4) за наявністю мережі філій: банки, що відкрили філії та територіальне відокремлені підрозділи; безфіліальні банки;
5) за сферою діяльності: універсальні — банки, що здійснюють різноманітні операції та надають комплексні послуги; спеціалізовані — банки, що виконують певні специфічні операції та обслуговують окремі галузі економіки, функціонуючи в означеному сегменті ринку. На сучасному етапі найпоширенішими є такі види спеціалізованих банків: іпотечні, інвестиційні, ощадні, зовнішньоекономічні, клірингові.
Спеціалізованими в Україні є два банки — Державний експортно- імпортний банк України та Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України. Чітка спеціалізація цих банків, тобто здійснення операцій у вузьких секторах ринку, пов’язана зі слабкою диверсифікацією їх діяльності, а відтак зі збільшенням відповідних ризиків, вірогідність яких зростає, особливо в умовах нестабільної економіки. Тому державний статус дає змогу цим банкам зберігати свою спеціалізацію в кризових умовах, оскільки держава виступає своєрідним гарантом їх стабільності та фінансової стійкості.
1.5. Організація банківської діяльності
1.5.1. Створення та реєстрація банків різних форм власності
Реєстрація банків здійснюється Національним банком шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.
Банки створюються у формі акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.
Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути: ощадними; інвестиційними; іпотечними; розрахунковими (кліринговими).
Банк набуває статусу спеціалізованого банку (крім ощадного) у разі, якщо понад 50% його активів є активами одного типу:
♦ для інвестиційного банку — емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;
♦ для іпотечного банку — активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;
♦ для розрахункового (клірингового) банку — активи, що розміщуються на клірингових рахунках.
Банк набуває: статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо понад 50% його пасивів с вкладами фізичних осіб.
Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України після отримання позитивного висновку Національного банку про намір заснування державного банку, який надається на підставі отриманої інформації про:
— розмір статутного капіталу державного банку на час його реєстрації, терміни та джерела формування, що підтверджуються и тому числі Законом України „Про Державний бюджет України” відповідною статтею витрат;
— перелік банківських та інших операцій;
— бізнес-план, що визначає види діяльності, які державний банк планує здійснювати в поточному році з обґрунтуванням їх економічного ефекту;
— стратегію банку на наступні три роки.
Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.
» следующая страница »
1 ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 ... 233