Банківські операції

У1992 р. в Україні було створено бюджетне управління Міністерства фінансів, а з червня 1993 р. введено в дію нову систему фінансування витрат бюджету в межах доходів, що надійшли. Практику обліку витрат бюджетних організацій комерційними банками було ліквідовано, ним почали займатися структури Міністерства фінансів, а Національний банк України (НБУ) став єдиним емісійним центром. У жовтні 1993 р. в Ук­раїні на рівні обласних фінансових управлінь було створено систему сек­торів з виконання державного бюджету.

Створення і розвиток банківської системи України відбувалися поетапно:

1)   1988-1990 рр. — створення, прототипу системи українських комер­ційних банків у складі банківської системи СРСР;

2)   1991 р. — перше півріччя 1992 р. — перереєстрація українських ко­мерційних банків і початок формування банківської системи України як незалежної держави;

3)  друге півріччя 1992 р. — 1993 р. — розвиток банківської системи України на етапі становлення економічного й політичного суверенітету держави;

4)   1994 — 1996 рр. — розвиток банківської системи України на першо­му етапі реалізації курсу радикальних економічних реформ монетарними методами в період зміцнення економічного суверенітету держави;

5)  з 1997 р. — розвиток банківської системи України в умовах фінан­сово-економічної кризи, поступовий перехід до поєднання монетарних методів управління економікою з її структурним реформуванням.

Перший етап в історії створення українських комерційних банків по­в’язаний зі спробою державного (директивного) реформування банківсь­кої системи колишнього СРСР за здійснення курсу на перебудову еконо­міки, проголошеного урядом Радянського Союзу. На цьому українські комерційні банки реєструвалися в Москві як:

—     комерційні банки, створені на основі установ державного банку СРСР_:, що продовжували діяти зі статусом державних банків («Промінве- стбанк», «Україна», «Укрсоцбанк», Ощадбанк і «Укрексімбанк»);

— галузеві й відомчі комерційні банки чи банки міністерств («Мон- тажспецбанк»—Мінмонтаж УРСР, «Укрпостачбанк»—Держпостач УРСР, «Трансбанк» — Мінтрансбуд та ін., усього — понад 15 банків);

—філії великих російських комерційних банків («Інкомбанк», «Сто­личний» та ін.);

—     державні й кооперативні комерційні установи, що мали право здійснювати банківську діяльність (понад 20 установ і організацій).

Другий етап почався у 1991 р., незабаром після проголошення неза­лежності України, — перереєстрація комерційних банків в Українській книзі реєстрації банків. При цьому в більшості комерційних банків відбу­лися істотні зміни складу їх засновників. Державні комерційні банки (у тому числі «Промінвестбанк», АКБ «Україна», «Укрсоцбанк» та ін.) були акціоновані їх персоналом і окремими клієнтами.

Третій етап пов’язаний зі створенням нових банків, що залучають значний приватний капітал, капітал спільних і малих підприємств, акці­онерних товариств тощо. Цей період в історії України як незалежної дер­жави пов’язаний з появою і подоланням об’єктивних економічних труд­нощів перших кроків на шляху до створення ринкової економіки в умо­вах несприятливої зовнішньої економіко-політичної ситуації, крім того, із затримками на рівні уряду в прийнятті рішень і втіленні непопулярних макроекономічних рішень, непослідовністю в проведенні економічних реформ та ін. У цей час на тлі розвитку жорстокої” інфляції з ознаками гіперінфляції та обвального скорочення обсягів виробництва в Україні було створено значну кількість дрібних комерційних банків, орієнтова­них на обслуговування попиту на короткотермінові кредити для торгівлі та здатних отримувати прибуток від гри на інфляційних процесах в еко­номіці. Протягом 1993 р. в Україні було створено до сотні дрібних, так званих «кишенькових» комерційних банків такого типу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 14 15 16 17 18 1920 21 22 23 24  ... 233