Валютні операції

b) Якщо банк користується послугами авізуючого банку для авізу­вання акредитиву бенефіціару, то він повинен користуватися послугами того ж банку для авізування яких-небудь змін.

c) Попередня зміна про виставлення акредитива або внесення змін (передавізування) може передаватися банком-емітентом тільки тоді, ко­ли він готовий повідомляти робочі акредитивні документи та зміни. Якщо інше не обумовлено в такому попередньому повідомленні банку- емітента, він зобов’язаний без відстрочки відкрити акредитив або внес­ти зміни в строки, вказані в передавізуванні.

Стаття 12. Неповні або неясні інструкції

Якщо одержані інструкції про авізування, підтвердження або зміню­вання акредитива є неповними або неясними, банк, якому адресуються ці інструкції, може посилати бенефіціару попереднє повідомлення лише для інформації й без відповідальності зі свого боку. Це попереднє пові­домлення повинно ясно зазначати, що воно передбачає власне інформу­вання без відповідальності авізуючого банку. У будь-якому разі авізую­чий банк повинен повідомити банк-емітент про проведені дії й вимагати від нього надати необхідну інформацію.

Банк-емітент повинен надати необхідну інформацію без затримки.

Акредитив буде авізований, підтверджений або змінений тільки піс­ля того, як будуть одержані повні й чіткі інструкції та авізуючий банк буде готовий виконати ці інструкції.

С.  ЗОБОВ’ЯЗАННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

С. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 13. Вимоги до перевірки документів

a)       Банки повинні перевіряти всі, передбачені акредитивом, докумен­ти з розумною старанністю з тим, щоб упевнитися, що за зовнішніми ознаками вони відповідають строкам та умовам акредитива. Відповід­ність передбачених документів за зовнішніми ознаками строкам та умо­вам акредитива визначатиметься встановленими міжнародними банків­ськими звичаями відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (даних Правилами).

Документи, не передбачені в акредитиві, не перевірятимуться бан­ками. Одержавши такі документи, вони повертатимуть їх особі, що представила такі документи, або передаватимуть їх, не беручи на себе відповідальності.

b)       Банк-емітент, підтверджуючий банк (якщо він є) або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не пере­вищує 7 банківських днів з наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухвалення рішення про їх прийняття чи по­вернення, а також для повідомлення відповідного рішення особі, що надала документи.

c)       Якщо акредитив передбачає умови без зазначення документів, що подаються у відповідності з ними, банки вважатимуть ці умови і не роз­глядатимуть їх.

Стаття 14. Розходження в документах та повідомлення про це

a) Якщо банк-емітент уповноважує інший банк провести платіж, сплатити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати проти до­кументів, які за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива, банк-емітент і підтверджуючий банк (якщо він є) зо­бов’язаний:

(I)провести відшкодування виконуючому банку, який оплатив, пла­тив з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював;

(II)    прийняти документи.

b)       Одержавши документи, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, повинен вирішити, виключно на основі самих документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива. Якщо докумен­ти за зовнішніми ознаками не відповідають строкам та умовам акреди­тива, такі банки можуть відмовити у прийнятті цих документів.

c) Якщо банк-емітент визначить, що документи не відповідають за зовнішнім виглядом строкам та умовам акредитива, він, керую­чись здоровим глуздом, може звернутися до заявника для відмовлен-

 

« Содержание


 ...  173  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я