Валютні операції

Стаття 19. Рамбурсні вимоги між банками

a) Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має право банк-платник, акцентуючий або негоціюючий банк, по­винно бути одержано шляхом виставлення цими банками вимог на ін­ший банк (рамбурсуючий банк), то він повинен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повноваження для вико­нання рамбурсних вимог.

b) Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов’язання, сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива, щоб одержати відшкодування від рамбур­суючого банку.

c) Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зо­бов’язань надати відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим банком.

ф Банк-емітент буде нести відповідальність перед банком, який ви­конав свої зобов’язання за будь-яку втрату процентів, якщо відшкоду­вання не проведено рамбурсуючим банком на першу вимогу, або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві або взаємно погоджено залежно від випадку.

е) Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак, якщо за послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вказати про це в оригіналі акредитива та в доку­менті, що уповноважує на рамбурсування.

(Виконуючий банк буде платити за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони не сплачуються банком-емітентом, в строк виконання акре­дитива. Інакше на банк-емітент покладено виключне зобов’язання спла­тити за послуги рамбурсуючого банку).

Б. ДОКУМЕНТИ Стаття 20. Двозначність емітентів документів

a) Такі терміни як «першокласний», «добре відомий», «кваліфікова­ний», «незалежний», «офіційний», «компетентний», «місцевий» і поді­бні, не повинні вживатися для характеристики організацій або осіб, що видають будь-які документи, які мають бути представлені по акредити­ву. Якщо такі терміни включені в умови акредитива, банки приймати­муть відповідні документи у тому вигляді, як вони представлені, за умови, що вони за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умо­вам акредитива та не оформлені бенефіціаром.

b)Якщо тільки в акредитиві не передбачено інше, банки приймати­муть також як оригінали документи, які виготовлені за допомогою:

(I)репрографічних, автоматизованих або комп’ютерних систем;

Стаття 19. Рамбурсні вимоги між банками

a) Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має право банк-платник, акцептуючий або негоціюючий банк, по­винно бути одержано шляхом виставлення цими банками вимог на ін­ший банк (рамбурсуючий банк), то він повинен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повноваження для вико­нання рамбурсних вимог.

b) Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов’язання, сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива, щоб одержати відшкодування від рамбур­суючого банку.

c) Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зо­бов’язань надати відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим банком.

ф Банк-емітент буде нести відповідальність перед банком, який ви­конав свої зобов’язання за будь-яку втрату процентів, якщо відшкоду­вання не проведено рамбурсуючим банком на першу вимогу, або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві або взаємно погоджено залежно від випадку.

е) Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак, якщо за послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вказати про це в оригіналі акредитива та в доку­менті, що уповноважує на рамбурсування.

(Виконуючий банк буде платити за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони не сплачуються банком-емітентом, в строк виконання акре­дитива. Інакше на банк-емітент покладено виключне зобов’язання спла­тити за послуги рамбурсуючого банку).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 172 173 174 175 176 177178 179 180 181 182  ... 418