Стаття 5. Інструкції по виставленню (зміни) акредитивів
a) Інструкції по виставленню акредитива, самий акредитив, інструкції по внесенню до нього будь-яких змін та самі зміни повинні бути повними і точними.
Щоб уникнути плутанини та непорозумінь банки повинні рекомендувати:
(I) не включати зайвих подробиць до акредитива або у зміни до нього;
(II) не давати інструкції по виставленню, авізуванню або підтвердженню акредитива з посиланням на попередній (раніше виставлений) акредитив (т.зв. «подібний акредитив»), коли такий попередній акредитив зазнав змін, які були (або не були) прийняті.
b) Усі інструкції по виставленню акредитива і самий акредитив та його додатки, всі інструкції по внесенню яких-небудь змін й самі зміни повинні точно вказувати документи, проти яких здійснюється платіж, акцепт або негоціація.
В. ВИДИ АКРЕДИТИВІВ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НИХ
Стаття 6. Відкличні та безвідкличні акредитиви
a) Акредитив може бути:
(I) відкличний або
(II) безвідкличний.
b) Тому акредитив повинен ясно вказувати, чи є він відкличним або безвідкличним.
c) За відсутності такої вказівки акредитив вважатиметься безвідкличним.
Стаття 7. Зобов’язання авізуючого банку
а) Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший банк (авізуючий банк) без зобов’язань з боку авізуючого банку, але, вирішивши авізувати акредитив, банк повинен з розумною ретельністю перевірити за зовнішніми ознаками справжність акредитива, який він авізує. Якщо банк вирішує не авізувати акредитив, він повинен не гаючись повідомити про це банк-емітент.
Ь) Якщо авізуючий банк не може визначити таку зовнішню справжність акредитива, він повинен не гаючись інформувати банк, від якого виходили одержані інструкції, про таку неможливість встановити справжність акредитива за зовнішніми ознаками. Якщо, проте, авізуючий банк вирішить авізувати акредитив, він повинен повідомити бенефіціара про те, що він не зміг установити справжність акредитива.
Стаття 8. Відкликання акредитива
a)Відкличний акредитив може бути змінений або анульований бан- ком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара.
b)Однак банк-емітент зобов’язаний:
(I) надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення платежу по пред’явленню, акцепту або негоціації по відкличному акредитиву, за будь-який платіж, акцепт або негоціацію, проведені цим банком до одержання ним повідомлення про зміну або ануля- цію, проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива;
(II) надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення платежу з розстрочкою по відкличному акредитиву, якщо цей банк до одержання ним повідомлення про зміну або ануляцію прийняв документи, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива.
Стаття 9. Зобов’язання банку-емітента й підтверджуючого банку
а) Безвідкличний акредитив, якщо подані передбачені документи до вказаного банку або банку-емітента та дотримані його строки та умови, становить тверде зобов’язання банку-емітента:
(I) якщо акредитив передбачає платіж по пред’явленню — платити по пред’явленню;
(II) якщо акредитив передбачає платіж з розстрочкою — платити в строк, визначений у відповідності з вказівками акредитива;
(III) якщо акредитив передбачає акцепт:
(a) (банкам-емітентам) — акцептувати тратти, виставлені бенефіціаром на банк-емітент, та оплатити їх з настанням строку;
або
(b) (іншим банкам) — акцептувати та оплатити в строк платежу тратти, представлені бенефіціаром на банк-емітент у тому випадку, якщо банк-трасат, вказаний в акредитиві, не акцептує тратти, виставлені рити за зовнішніми ознаками справжність акредитива, який він авізує. Якщо банк вирішує не авізувати акредитив, він повинен не гаючись повідомити про це банк-емітент.
» следующая страница »
1 ... 163 164 165 166 167 168169 170 171 172 173 ... 418