Історії держави і права зарубіжних країн

Ті громадяни, які через бідність не могли робити внески, вик­лючалися з числа "рівних" і переходили в категорію "гіпомейо- нів" — збіднілих, опущених. Нових учасників спільних обідів приймали шляхом голосування (хлібними кульками). Якщо хоча б один голос був проти (хлібна кулька роздушена) — кандидата відхиляли. У побуті тривалий період домінували звичаї колекти­візму, сувора простота, невибагливість. Житло спартанця повинно було бути збудованим за допомогою сокири й пилки, як і всі меблі. В обігу були тільки важкі й громіздкі гроші (залізні прути), які доводилось перевозити возами (щоб не виникло бажання до їх накопичення).

Виховання дітей у Спарті було справою держави. Новонарод­жену дитину батько повинен був принести геронтам (див. Далі), які вирішували: жити їй чи ні. Якщо дитина була слаба, мала фізичні вади, то її вбивали (скидали у скелясте урвище). Залишали тільки міцних і здорових дітей, з яких виростали добрі воїни і ма­тері. З семирічного віку хлопчиків забирали в батьків, об'єднували у спеціальні загони по 10—15 дітей, так звані агели — "стада" і віддавали у спеціальні табори, де вони під керівництвом спеціаль­них вихователів (педономів) і старших підлітків — іренів проходи­ли спеціальну виучку, ставали фізично загартованими, нечутливи­ми до болю, голоду, втоми. Виховували почуття глибокого патріо­тизму, дисциплінованості, безумовного підпорядкування наказам властей і командирів. Дітей привчали споживати грубу, абияку їжу, одягатися у грубий, невибагливий одяг, спати на твердому ліжку або без нього, у простих будинках (без вікон і дверей) чи просто неба.

Діти постійно перебували разом: вчилися грамоти, гралися, їли, спали. Голови стригли їм наголо, ходили босі. Голодним дозволя­лося самим добувати собі додаткову їжу, навіть шляхом крадіжки. Але спійманих на цьому жорстоко били. Хлопці купались і мились тільки в холодній воді, нічим не змащували свого тіла. У старшому віці і до 20 років починався війський вишкіл. Хлопців вчили скром­ності, невибагливості, лаконічності — висловлюватись просто, ко­ротко.

Для перевірки фізичної витривалості у храмі Артеміди часто влаштовували справжні бичування підлітків (ініціації — випробу­вання). За екзекуцією стежили жриці. Підлітків призначали на важкі фізичні роботи, які вони мусили виконувати без будь-якого ремствування. За поведінкою молоді спостерігали не тільки вихова­телі, а й усі громадяни під загрозою штрафу і безчестя за недбалість. В основу всього виховання був покладений принцип: перемагати в бою і підкорятися вождям. Це робилось, як вважали, з благородною метою: процвітання держави і добробуту її населення.

У віці з 20 до 60 років кожен спартанець повинен був відбувати військову службу. Із 30 років наставала громадянська рівноправ­ність, коли спартанець не тільки мав право, а й зобов'язаний був одружуватись, міг бути обраним на посаду ефора (див. Нижче), мав право голосу в апелі — народних зборах. Небажання одружуватись, затягування з цим або одруження з іноземкою з корисливих мірку­вань підлягали покаранням, найсуворішим з них було обмеження в громадянських правах.

Значну увагу в Спарті приділяли й вихованню жінок, які посі­дали в суспільстві вельми своєрідне становище. Молоді спартанки до заміжжя вчилися грамоті, веденню домашнього господарства, займалися тими ж фізичними вправами, що й юнаки. Гімнасти­кою, бігом, боротьбою, киданням диска, дротика тощо. Виховання жінок вважалося важливою державною справою, бо їхнім обов'яз­ком було народження здорових дітей, майбутніх захисників бать­ківщини. Одружившись, спартанка цілком віддавалася сімейним обов'язкам. Формою шлюбу була парна сім'я, хоча зберігалося чи­мало пережитків групового шлюбу. Бездітні шлюби розривалися або чоловік міг брати ще одну дружину. З іншого боку, інколи кілька братів могли мати спільну дружину; чоловік, якому сподо­балася дружина його друга, за згодою останнього міг ділити її з ним. Але таємне порушення подружньої вірності жорстоко кара­лось, аж до смертної кари включно. Жінки користувались у Спарті більшою повагою, самостійністю й авторитетом, ніж в інших гре­цьких державах.

 

« Содержание


 ...  79  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я