Надзвичайно важливо усвідомити вислів ельмара майєра щодо контролера: "контролером є або стає той, хто більше, ніж інші, вчиться, бачить і в усіх ситуаціях мислить та діє цілеспрямовано, з думками про майбутнє, з бажанням краще управляти підприємством" [3, 167]. Це визначення певною мірою стосується підприємців, менеджерів і контролерів на всіх рівнях управління, якщо вони працюють над вирішенням складних проблем.
Важливого значення, безперечно, набувають вимоги, що ставлять до контролера. Серед них слід виокремити найважливіші, такі як кваліфікація, знання та особистісні риси.
Щодо кваліфікації, то в цьому випадку необхідна вища економічна освіта з напрямків підготовки "економіка і підприємництво" чи "менеджмент" і обов'язково багаторічний професійний досвід у сфері бухгалтерського обліку, фінансів, інформаційних систем та організації виробництва. Базового рівня знань, як правило, недостатньо для цієї посади, тому необхідно регулярно здійснювати підвищення кваліфікації. Воно може відбуватись шляхом вивчення спеціальної вітчизняної та іноземної (перекладеної або ж мовою оригіналу) літератури, навчання на курсах підвищення кваліфікації (які обов'язково слід організовувати за регіональною ознакою при вищих навчальних закладах).
Отже, контролер повинен мати достатні знання в галузі бухгалтерського обліку, балансоведення, аналізу, фінансів, платоспроможності, їх планування й управління; володіти сучасними методами обліку витрат за допомогою зіставлення нормативних і фактичних затрат, обліку капіталовкладень і методів оцінки ефективності; мати навики в організації структури виробничих процесів, у використанні персональних комп' ютерів і програмного забезпечення; знати методи керівництва, термінологію маркетингу, основи управління і, як мінімум, володіти іноземною мовою (бажано англійською); мати міцні знання і досвід у використанні основних типів обліку сум покриття (розрахунок фактичних планових витрат та одноелементних затрат); уміти впроваджувати оперативні і стратегічні методи планування, а також методи оперативного і стратегічного контролінгу.
Контролер має відзначатись такими якостями як: принциповість, відповідальність, спроможність себе проявити, здатність бути корисним, вміння вести переговори та ін [5, 476-477].
Підприємець, менеджер і контролер (на середньому підприємстві вони працюють у тісному союзі один з одним) як керівники у певному розумінні (а не лише як носії цих звань) повинні вміти так мобілізувати свою команду, щоб вона прагнула досягти сумісно поставленої мети.
Девіз контролера: "я перш за все служу підприємству" і ні в якому разі: "підприємство - це я". Вже сьогодні необхідно робити те, про що інші будуть думати лише завтра [3,168].
Зі зростанням кількості працівників до 1000 і більше осіб одному контролеру не під силу виконувати свої функціональні обов'язки. У такому випадку, на нашу думку, доцільно передбачити у штатному розкладі ще й посаду помічника контролера. При цьому слід чітко продумати та розподілити між ними обов' язки.
Разом з тим, незважаючи на те, якими б конкретними і продуманими вони не були, помічник контролера зобов' язаний допомагати останньому у спеціальних галузях (сферах). Необхідно, щоб кваліфікація помічника при цьому доповнювала кваліфікацію контролера. Якщо основна спеціалізація контролера - бухгалтерський облік, то помічник контролера має бути спеціалістом з нормування витрат, статистики, бюджетування або з інших сфер, що вимагають спеціальних знань [1,47].
Створення спеціальних відділів (служб) контролінгу виправдовує себе на великих підприємствах, оскільки обсяги діяльності та інформації у цьому випадку не викликатимуть розслабленої роботи працівників такого відділу чи служби. Відділ (службу) контролінгу рекомендується сформувати у кількості 3-4 співробітників (контролерів), у кожного з яких будуть свої посадові обов'язки. Водночас, має дотримуватись командний принцип роботи, коли певне велике аналітичне завдання співробітники служби контролінгу виконують усі разом, допомагаючи один одному.
» следующая страница »
1 ... 56 57 58 59 60 6162 63 64 65 66 ... 293