Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Асесмент-центр - метод комплексної оцінки персоналу, заснований на використанні системи взаємодоповнюючих методик, орієнтований на реальну робочу поведінку оцінюваних співробітників та облік особливих вимог посад. Суть даного методу полягає в розробці вправ, що моделюють ключові моменти діяльності оцінюваного, у яких проявилися б наявні в нього творчі та професійно важливі якості. Ступінь їхньої виразності оцінюється підготовленими фахівцями - експертами-спостерігачами. Метод дозволяє зробити висновок про рівень творчого потенціалу підприємства та запропонувати методи щодо розвитку творчого потенціалу [20,21,22].

Після того, як творчий потенціал підприємства оцінений, можна розробляти підходи щодо його підвищення. Для цього проаналізуємо досвід іноземних підприємств. Слід зазначити, що в останні роки в організаційних механізмах стимулювання та використання творчої активності співробітників на західних підприємствах відбуваються кардинальні трансформації, які можна звести до наступних п'яти основних напрямків (рис. 1).

Рис. 1. Основні напрями розвитку творчого потенціалу на західних підприємствах

Роглянемо вищеперарохавані напрями більш детально.

1.             Сучасний менеджмент звертає усе більшу увагу на конкретного працівника та його інтелектуально- творчий потенціал; розробляє організаційні принципи та механізми стимулювання творчого потенціалу підприємства через активізацію творчого потенціалу кожного працівника. Не використовує жорстке планування, а надає більшу (а у багатьох випадках максимально можливу в умовах існуючих адміністративних структур) творчу та фінансову свободу інноваторам, що дозволяє інноватору максимально розкрити свій творчий потенціал, створити умови для зосередження на найбільш перспективних питаннях та напрямках [5, с. 126-130; 7, с. 356].

2.             У багатьох компаніях тверда адміністративна централізація управління значною мірою замінюється або доповнюється новим інноваційним стилем, який характеризується стимулюванням робочих та неформальних контактів між співробітниками «по горизонталі», у результаті чого можуть виникнути нестандартні ідеї. Інноваційний стиль організації управління сприяє диверсифікованості поширення інформації та джерел фінансування інноваційних проектів. Це означає, що інноватор може звертатися за підтримкою проекту не тільки до керівництва свого підрозділу, але й в інші підрозділи підприємства. Неформальний обмін інформацією дає можливість подивитися на проблему з багатьох сторін, вивчити різноманітні думки та підходи і вибрати з них найбільш оптимальний. Неформальний обмін інформацією - це, фактично, основа для мутації та синтезу технологій [11, с.32; 12, с.4, 54, 55, 58].

3.            Важливе значення для стимулювання інноваційного потенціалу фірми має також заохочення експериментаторства. Експериментаторство - одна з основних форм інноваційної діяльності. У передових фірмах створюються невеликі новаторські групи. Крім того, що вони приносять значний комерційний ефект, вони також дають можливість інноваторам реалізувати свій творчий потенціал. Формування та підтримка духу експериментаторства створює основу для постійного генерування інновацій у рамках тієї або іншої підприємницької структури [12, с.55, 56].

4.             У розвинутих країнах, як і в україні, творчий потенціал співробітників підприємств використовується, в основному, за допомогою раціоналізаторського руху. Так, у німеччині протягом останніх десяти років щорічний ефект від використання пропозицій співробітників фірм складав у середньому більш ніж півмільярда доларів. Раціоналізаторський рух - важливий фактор активізації інноваційного процесу на підприємствах. Він дозволяє істотно підвищити його ефективність. Про це свідчить хоча б той факт, що, 60­70 % економічного ефекту від упровадження нововведень в україні дають раціоналізаторські пропозиції. Поряд із приведеними раніше незаперечними перевагами системи раціоналізаторства має місце також ряд істотних недолік, зокрема: важко підтвердити пріоритет та авторство на ідею (пропозицію); здійснити передпатентне підтвердження авторства на ідею у випадку подальшого патентування розробки, що базується на даній ідеї; обмежити несанкціонований доступ до інтелектуальних продуктів, створених на підприємстві та можливостей для «перехоплення» ідеї конкурентами; зберегти ті ідеї та розробки, що у даний момент вважаються неважливими для підприємства (але можуть виявитися корисними в подальшому) або не відповідають його профілю [19; 13, с.30].

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61  ... 293