5. Створення банку ідей на підприємстві - один з найважливіших організаційно-економічних механізмів інноваційного процесу та фактор забезпечення конкурентноздатності підприємства. Це пов'язано з тим, що зазначений механізм дозволяє сфокусувати творчий потенціал співробітників підприємства та направити його на підвищення рівня його конкурентоздатності. Завдяки банку ідей створюється постійний потік новаторських пропозицій. При чому потік не розмитий та спонтанний, а потік сконцентрований та інституціолізований, котрий носить постійний характер протягом усього періоду діяльності підприємства. У цьому аспекті яскравий приклад дають японські підприємства. Уже на початку 1980-іх років 450 компаній з чисельністю зайнятих більше, ніж 2 млн чоловік вийшли в середньому на рівень однієї пропозиції на один працівника на місяць, що за деякими оцінками в 85 разів вище аналогічного показника в сша. У компанії "тойота", де працювало 63 тис. Чоловік., вже в 1985 р. Було представлено 2,5 млн пропозицій, з яких прийнято 96 % [12, с.53,59].
Саме організаційно-економічний механізм створення банку ідей дозволяє сформувати, структурувати та направити в потрібне русло потік ідей та розробок співробітників. Він перетворює ідеї з хаотичної інформації, в один з постійно діючих факторів підвищення конкурентноздатності підприємства. При чому це не тільки тактичний, але і стратегічний фактор підвищення конкурентноздатності, оскільки серед усієї сукупності ідей є такі, котрі спрямовані на вирішення поточних проблем, так і пропозицій довгострокового характеру. Практика менеджменту показує, що іноді спонтанні ідеї, що відбулися майже випадково, можуть зіграти значну (а іноді й основну) роль. Наприклад, у компанії ібм за 30 років не вдалося одержати жодного великого "запланованого" нововведення. Усі радикальні нововведення народжувалися в корпорації спонтанно. Створення банку ідей дозволяє також у визначеній мірі поєднати спонтанність виникнення ідей та плановість їхньої реалізації і, наскільки це можливо, перебороти об'єктивне протиріччя між цими процесами [19; 9, с.202].
Останнє, що необхідно враховувати є те, що будь-яка комерційна діяльність є ризиковою. А в інноваційній діяльності комерційний ризик завжди пов'язаний з інноваціонним [19].
Література
1. Фатхутдинов р. А. Инновационный менеджмент: учебное пособие для вузов. - м.: зао «бизнес- школа «интел-синтез», 1998. - 600
2. Краснокутська н. В. Інноваційний менеджмент: навч. Посібник. - к.: кнеу, 2003. - 504 с.
3. Йохна м.а., стадник в. В. Економіка і організація інноваційної діяльності: навчальний посібник. - к.: видавничий центр «академія», 2005. - 400 с. (альма-матер)
4. Инновационный менеджмент. Учебник / под ред. С. Д. Ильенковой, - м.: юнити, 1997 г. - 306 с. (109-130)
5. Галиця і. Інноваційний та екологічний розвиток після 50-х років хх століття // регіональна економіка. - 2003. - № 3. - с.26-34
6. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм) / под ред. И.е. рудаковой. - м.: изд-во мгу, 1991. - 144с.
7. Андрощук г. Раціоналізаторська діяльність за кордоном // інтелектуальна власність. - 2003. - № 4. -
С. 29-34.
8. http://www.abmgroup.ru: «ассесмент-центр: на сколько баллов "тянет" ваш персонал?»
9. http://www.buscon.ru: «ассесмент-центр как форма комплексной оценки персонала»
10. http://psymanager.km.ru: «оценка персонала»
11. Василенко в. О., шматько в. Г. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник. За редакцією в. О. Василенко. - київ: цул, фенікс, 2003. - 440 с.
» следующая страница »
1 ... 52 53 54 55 56 5758 59 60 61 62 ... 293