4. Причини невдач планування:
Слід розрізняти недоліки і невдачі планування. Про недоліки зазначалось вище.
Невдачі планування виникають, якщо вами невраховані фактори ризику чи місія. Причинами невдач планування є:
1. Пріоритет короткотермінових показників над довготерміновими.
2. Брак часу, що не дозволяє достатньо займатися плануванням.
3. Слабкі навички керівника в плануванні.
4. До керівництва на підприємстві приходять люди, які надають перевагу теоретичному підходу до проблеми.
Отже, першою, і найбільш важливою причиною невдач—це надмірний тиск, пріоритет короткотермінових показників над довготерміновими. На будь-якому підприємстві є багато невідкладних завдань, які воно намагається вирішити у максимально короткий період часу. Але термінове — це не завжди найбільш важливе: мабуть, найбільш важливим є визначення загального напрямку дій підприємства, його головних цілей, довгострокових завдань. Тому, керівник повинен навчитись надати перевагу дійсно важливому над терміновим, плинним, а іноді просто буденним. Багато керівників жаліються на брак часу, що не дозволяє їм достатньо займатись плануванням, в тому числі довгостроковим. «Якщо ми будемо багато часу приділяти плануванню, — говорять вони, — то не зможемо ефективно керувати організацією».
Це зовсім не так. Спеціаліст по внутрішньому плануванню Р. Акофф, здійснив підрахунок часу, необхідного для участі вищого керівництва в плануванні. У відповідності з висновками менеджменту, один керівник може одночасно контролювати не більше 7—11 видів діяльності.
Приклад: Припустимо, керівник входить в 10 планових груп, існуючих на підприємстві (насправді їх, як правило, наполовину менше). Кожна з груп засідає приблизно 4 години в місяць. Тоді час, затрачений керівником на планування діяльності, буде складати: 4 х 10 = 40 годин на місяць, тобто не більше 25 % загального робочого часу.
Ця величина^ робочого часу) якраз відповідає тому, що планування—одна з функцій менеджменту, причому функція важлива і вагома.
Причину, пов’язану з природою особистості керівника, можна визначити як слабкі навички керівника у плануванні. Керівники — це найчастіше всього люди, які досягли свого статусу за рахунок енергії і таланту, це ті люди, які вміють добре працювати. При цьому змушені вирішувати всі проблеми швидко і рішуче. Однак досвід не привчив їх до дисциплінованого, систематичного мислення, тому перші спроби зайнятись систематичним плануванням своєї діяльності часто призводять до невдачі. Однак негативні результати планування не говорять про повну відсутність здібностей до планування у керівника, а лише відображають його слабкі навички у цій сфері діяльності.
Трапляються також випадки, коли керівництво надає перевагу теоретичному підходу до проблеми. Це може призвести до складання плану, відірваного від дійсності, а також до виникнення протиріч всередині керівного органу підприємства.
Виходом із подібної ситуації є застосування принципів планування.
5.4.2. Принципи планування
Принципи планування визначають характер і зміст планової діяльності. Правильне дотримання принципів планування створює передумови для ефективної діяльності підприємства і зменшує можливості негативних результатів планування.
Анрі Файоль визначав чотири основних принципи планування — це єдність, неперервність, гнучкість, точність. Р. Акольфф значно пізніше обґрунтував ще один ключовий принцип планування — принцип участі.
Отже сьогодні планування має базуватися на наступних 5 принципах:
1. Принцип єдності.
2. Принцип участі.
3. Принцип неперервності.
4. Принцип гнучкості.
5. Принцип точності.
» следующая страница »
1 ... 40 41 42 43 44 4546 47 48 49 50 ... 204