Проектний аналіз

4. Причини невдач планування:

Слід розрізняти недоліки і невдачі планування. Про недоліки зазнача­лось вище.

Невдачі планування виникають, якщо вами невраховані фактори ри­зику чи місія. Причинами невдач планування є:

1.    Пріоритет короткотермінових показників над довготерміновими.

2.     Брак часу, що не дозволяє достатньо займатися плануванням.

3.    Слабкі навички керівника в плануванні.

4.   До керівництва на підприємстві приходять люди, які надають пе­ревагу теоретичному підходу до проблеми.

Отже, першою, і найбільш важливою причиною невдач—це надмірний тиск, пріоритет короткотермінових показників над довготерміновими. На будь-якому підприємстві є багато невідкладних завдань, які воно нама­гається вирішити у максимально короткий період часу. Але термінове — це не завжди найбільш важливе: мабуть, найбільш важливим є визначен­ня загального напрямку дій підприємства, його головних цілей, довгост­рокових завдань. Тому, керівник повинен навчитись надати перевагу дійсно важливому над терміновим, плинним, а іноді просто буденним. Багато керівників жаліються на брак часу, що не дозволяє їм достатньо займатись плануванням, в тому числі довгостроковим. «Якщо ми будемо багато часу приділяти плануванню, — говорять вони, — то не зможемо ефективно керувати організацією».

Це зовсім не так. Спеціаліст по внутрішньому плануванню Р. Акофф, здійснив підрахунок часу, необхідного для участі вищого керівництва в плануванні. У відповідності з висновками менеджменту, один керівник може одночасно контролювати не більше 7—11 видів діяльності.

Приклад: Припустимо, керівник входить в 10 планових груп, існуючих на підприємстві (насправді їх, як правило, наполовину менше). Кожна з груп засідає приблизно 4 години в місяць. Тоді час, затрачений керівником на планування діяльності, буде складати: 4 х 10 = 40 годин на місяць, тобто не більше 25 % загального робочого часу.

Ця величина^ робочого часу) якраз відповідає тому, що планування—одна з функцій менеджменту, причому функція важлива і вагома.

Причину, пов’язану з природою особистості керівника, можна визна­чити як слабкі навички керівника у плануванні. Керівники — це найчас­тіше всього люди, які досягли свого статусу за рахунок енергії і таланту, це ті люди, які вміють добре працювати. При цьому змушені вирішувати всі проблеми швидко і рішуче. Однак досвід не привчив їх до дисципліно­ваного, систематичного мислення, тому перші спроби зайнятись система­тичним плануванням своєї діяльності часто призводять до невдачі. Однак негативні результати планування не говорять про повну відсутність здібностей до планування у керівника, а лише відображають його слабкі навички у цій сфері діяльності.

Трапляються також випадки, коли керівництво надає перевагу теоре­тичному підходу до проблеми. Це може призвести до складання плану, відірваного від дійсності, а також до виникнення протиріч всередині керівного органу підприємства.

Виходом із подібної ситуації є застосування принципів планування.

5.4.2.       Принципи планування

Принципи планування визначають характер і зміст планової діяль­ності. Правильне дотримання принципів планування створює передумо­ви для ефективної діяльності підприємства і зменшує можливості нега­тивних результатів планування.

Анрі Файоль визначав чотири основних принципи планування — це єдність, неперервність, гнучкість, точність. Р. Акольфф значно пізніше обґрунтував ще один ключовий принцип планування — принцип участі.

Отже сьогодні планування має базуватися на наступних 5 принципах:

1.    Принцип єдності.

2.     Принцип участі.

3.    Принцип неперервності.

4.     Принцип гнучкості.

5.    Принцип точності.

 

« Содержание


 ...  45  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я