Політична економія

Різновидом такої теорії є теорія “залізного закону заробіт­ної плати” (Лассаль, Блюм) та теорія “інфляційної спіралі” за­робітної плати і ціни. Згідно з останньою, зростання заробіт­ної плати веде до зростання цін, а зростання цін веде до зрос­тання заробітної плати і т.д. Основним змістом цих теорій є думка про недоцільність суттєвого стихійного підвищення за­робітної плати, про необхідність регулювання рівня заробітної плати державою. Кейнс зробив висновок щодо зв’язку зростан­ня зайнятості зі зниженням реальної заробітної плати.

Чільне місце в обґрунтуванні заробітної плати займають соціальні теорії. Видатний український політеконом Туган- Барановський вбачав у заробітній платі дві сторони: продук­тивну (економічну) і соціальну. Він вважав, що рівень заробіт­ної плати значною мірою визначається боротьбою людей най­маної праці за свої економічні права.

Різновидом соціальної є “колективно-договірна” теорія за­робітної плати, яку умовно можна поділити на два напрями: інституціональний та психологічний. Спільним для обох є по­гляд про існування верхньої та нижньої межі ставок заробітної плати для робітників однієї спеціальності, однакової кваліфі­кації, які виконують однакові роботи.

Фактичний рівень заробітної плати перебуває між верх­ньою і нижньою межею, залежно від рівня потреби робото­давців у робочій силі і рівня потреби робітників у роботі. Зреш­тою він залежить від переговорів і угод між роботодавцем і робіт­ником.

Прихильники інституціонального підходу більшу роль у встановленні заробітної плати відводять таким неекономічним чинникам (інститутам), як вплив держави, профспілок, пере­говорів між профспілковими організаціями і підприємцями.

Прихильники психологічної школи найбільше уваги на­дають психологічним, суб’єктивним чинникам: почуття “справедливості” у підприємців, оцінка трудових затрат са­мими робітниками тощо.

Радянська політична економія, не визнаючи робочу силу товаром при соціалізмі, під заробітною платою в такому суспільстві розуміла частку фонду індивідуального споживання, яку одержує працівник відповідно до кількості й якості праці, вкладеної ним у суспільне виробництво, як грошовий вираз ос­новної частини створеного на державних підприємствах необхід­ного продукту. При цьому заробітна плата виступає основною категорією дії економічного закону розподілу праці, який, вва­жалось, притаманний соціалістичній економіці.

 

« Содержание


 ...  83  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я