Звідси випливає, що всі ці пропорції мають якусь загальну основу, яка, з одного боку, не схожа на ту чи іншу пропорцію, а з іншого — визначає кожну з них. Цією загальною основою, що приховується за різними міновими вартостями товарів, є їх вартість.
На перший погляд здається, що основу рівності товарів (пропорцій обміну) утворюють їх споживчі вартості та корисність — відчуття людиною здатності товару задовольнити певну її потребу. Проте це не дає змоги з'ясувати ні сутність, ні джерело, ні матеріальну субстанцію, ні величину вартості, адже споживчі вартості різних товарів якісно різні. Так, споживчі вартості хліба, взуття, сокири, посуду тощо є якісно різними, оскільки вони задовольняють якісно різні потреби людей. Якісна неоднорідність споживчих вартостей різних товарів зумовлює їх неспівстав- ність і непорівнянність. Тому різнорідні споживчі вартості не можуть бути загальною основою мінових вартостей товарів, їх вартості.
Це стосується і корисності неоднорідних споживчих вартостей. Якщо споживча вартість товарів є об'єктивним явищем, тобто існує незалежно від волі та свідомості людей, то корисність — явище суб'єктивне. Об'єктивність споживчої вартості, наприклад окулярів, полягає в їх здатності поліпшувати зір людей. Ця властивість дуже корисна для людини, яка недобачає, однак не має ніякої корисності для людини з нормальним зором. Попри те, окуляри мають однакову величину вартості для кожного, хто їх обмінює на свій товар або купує за гроші. Отже, ні корисність блага як суб'єктивне явище, ні різні споживчі вартості не мають єдиної, спільної якості (властивості), яка є основою мінових вартостей товарів і визначає величину їх вартості. Водночас, якщо певний продукт праці не має корисності для всіх людей, то він не матиме ні вартості, ні мінової вартості, оскільки його взагалі не можна буде обміняти на інші товари.
Оскільки споживчі вартості неоднорідних товарів є якісно різними і тому неспівставними та непорівняльними, обмін товарів змушує товаровиробників абстрагуватися від споживчих вартостей і відшукувати в товарах те, що є для них спільним. А спільне для всіх товарів те, що вони — продукти праці. Затрачена на виробництво товарів праця й утворює їх вартість. Отже, основою пропорцій (мінових вартостей), у яких товари обмінюються один на одний, є вартість товарів — витрати праці, яких потребує їх виробництво. На основі цього можна зробити висновок, що двома сутнісними властивостями товару є споживча вартість і вартість. Цю двоїстість товару підкреслював А. Сміт, зауваживши, що «вартість» іноді позначає корисність предмета, а іноді можливість придбання інших предметів, яку дає володіння одним предметом. Перша його властивість є споживчою вартістю, друга — міновою вартістю.
Те, що вартість визначається працею, не суперечить її зв'язку зі споживчою вартістю, бо якщо якийсь продукт праці не задо
вольняє потреби людей, тобто сприймається ними як такий, що не має корисності, то він не має і вартості. Проте споживча вартість може існувати, не маючи вартості. Так, повітря, вода з природного джерела, дощ, сонячна енергія, земля є споживчими вартостями, але вони не продукти праці й тому не мають вартості. Не мають її й продукти праці, вироблені у натуральному господарстві для задоволення потреб безпосередніх виробників. Тому на відміну від товару, який має дві властивості — споживчу вартість і вартість, продукт, що виробляється для власного споживання, має лише одну властивість — споживчу вартість.
Трудова теорія вартості. Вона започаткована англійською класичною політичною економією (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікар- до). Відмовившись від пошуку загальної властивості у споживчих вартостях, учені доводили, що загальною властивістю всіх товарів є втілена у них праця як матеріальна субстанція вартості. Цим класична школа політекономії започаткувала науковий аналіз товару. Подальший розвиток трудової теорії вартості пов'язаний з відкриттям К. Марксом двоїстого характеру праці, яка створює товар. З'ясування двоїстого характеру праці є основою розуміння політичної економії і в її вузькому змісті — як політекономії капіталістичного способу виробництва, і в широкому змісті, який охоплює всі історичні ступені розвитку суспільства.
» следующая страница »
1 ... 76 77 78 79 80 8182 83 84 85 86 ... 452