У межах СНД утворюються локальні об'єднання з тіснішими зв'язками: ГУУАМ — Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова; співтовариство Росії і Білорусі; Єдиний економічний простір (ЄЕП) — Білорусь, Росія, Казахстан, Україна. Така різновекторність інтеграції зумовлена поглибленням багатостороннього економічного співробітництва, посиленням інтеграційних процесів та розбіжностями в політичних орієнтаціях країн.
У деяких регіонах світу утворюються торгові блоки, функціонують організації з реалізації спільних проектів. Особливо активно останнім часом діють економічні валютні союзи. Координувати економічну політику щодо обсягів виробництва відповідних товарів і політики цін покликані ОПЕК, Асоціація країн-експортерів залізної руди (АІЕК) та ін. Можливості цих організацій залежать від особливостей поточної фази відтворення у світовому господарстві, кон'юнктурних коливань, політики торгово-промислових корпорацій, які монополізують ринок або ціну.
Майже всі інтеграційні об'єднання вирішують подібні завдання, які зводяться до використання переваг масштабної економіки, утворення сприятливого зовнішньополітичного середовища, оп- тимізації торговельної політики, максимального сприяння структурній перебудові економіки, підтримання молодих галузей і забезпечення необхідних умов для створення нових. Економічне зближення країн у регіональних межах створює сприятливі умови для фірм країн-учасниць економічної інтеграції, певною мірою захищає їх від конкуренції з фірмами третіх країн.
Інтеграційна взаємодія дає змогу країнам-учасницям разом вирішувати найгостріші соціальні проблеми (вирівнювання умов розвитку відсталих регіонів, пом'якшення становища на ринку праці), здійснювати науково-технічну політику. Однак взаємодія національних господарств відбувається з різною інтенсивністю, в різних масштабах.
Міжнародний поділ праці
Основою інтернаціоналізації та інтеграції національних господарств є МПП. Умови, що визначають участь країни у МПП, є елементи продуктивних сил — засоби праці, предмети праці, робоча сила. Існування цих елементів продуктивних сил у тому чи іншому співвідношенні визначає характер участі країни в МПП.
Міжнародний поділ праці — вищий ступінь суспільного поділу праці, що грунтується на спеціалізації національних економік з виробництва товарів і послуг відповідно до особливостей природних, соціально-економічних та інших умов у різних країнах та відповідний йому міжнародний розподіл виробництва, що зумовлює необхідність обміну результатами діяльності.
Економічний обмін між країнами зумовлений не тільки загальним поділом праці (між великими сферами економіки: промисловістю, сільським господарством, будівництвом та ін.) і частковим поділом праці (між галузями та всередині галузей цих сфер), а й одиничним поділом праці (всередині підприємства), і передбачає поділ країн-експортерів на індустріальні, сировинні, аграрні. Інтернаціоналізація виробництва, особливо у виготовленні технічно складних і наукомістких виробів, зумовила розмежування виробничих зусиль різних країн безпосередньо на рівні технологічних процесів. У сучасних умовах участь у МПП є висхідною, а інколи обов'язковою передумовою виробництва, яка часто не можлива без кооперації країн.
МПП має внутрішню структуру і відповідні форми розвитку. Основними з них є міжнародна спеціалізація виробництва і міжнародна кооперація праці.
Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ). Її сутність як однієї з форм МПП полягає у зосередженні виробництва окремих продуктів або їх деталей у країнах, де це виробництво є економічно, іноді політично, найвигіднішим.
Міжнародна спеціалізація виробництва — форма МПП, змістом якої є взаємопов’язаний процес спеціалізації країн, об’єднань, фірм і підприємств щодо виробництва окремих продуктів або частин продукту, кооперування виробників для спільного випуску кінцевої продукції з метою реалізації економічних інтересів, досягнення комплексних економічних цілей.
» следующая страница »
1 ... 393 394 395 396 397 398399 400 401 402 403 ... 452