ся без втручання митних служб країни-імпортера. Як показує практика, експортно-виробничі зони сприяли успіху нових індустріальних країн, який підтвердив існування залежності між притоком інвестицій у ВЕЗ і загальним економічним успіхом країни.
Науково-технологічні зони. Отримали широке визнання в останні роки XX ст. У різних країнах цей процес має національні особливості та своєрідні назви: технопарки, технополіси, інноваційні центри та ін. Вони завжди створюються біля наукового центру з особливою інфраструктурою, яка забезпечує процес надходження нової технології у виробництво.
Сервісні зони. З'явились у другій половині XX ст. Це території з пільговим режимом для фірм, що надають різні види фінансових і нефінансових послуг. До сервісних зон, у першу чергу, відносять так звані офшорні зони, в яких фірми, що займаються господарською діяльністю, мають спрощений режим реєстрації. Крім цього, складовими елементами пільгового режиму можуть бути низький рівень статутного капіталу, відсутність митних зборів для іноземних інвесторів, вільне вивезення прибутку, відсутність валютних обмежень та ін. У більшості випадків фірми в оф- шорних зонах не підлягають оподаткуванню або оподатковуються незначним паушальним податком.
Наприкінці 2002 р. в Україні діяли 11 ВЕЗ, а також спеціальний режим інвестиційної діяльності в 9 регіонах, що охоплюють майже 10 % території країни. Такі зони функціонують у Донецькій області — «Донецьк», «Азов»; Закарпатській — «Рено», «Закарпаття»; Львівській — «Яворів»; на півдні України — «Сиваш»; у центрі — «Славутич» та ін.
Пільги, що надають суб'єктам ВЕЗ та суб'єктам підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на спеціальних територіях, загалом адекватні преференціям і загальноприйнятому режиму у світі для ВЕЗ.
Серед пільг виокремлюють фіскальні, зовнішньоторговельні, фінансові та адміністративні.
Фіскальні пільги. Вони пов'язані з податковим стимулюванням певних видів підприємницької діяльності. Можуть стосуватися податкової бази (прибуток, вартість майна) та окремих її складових (амортизаційні відрахування, витрати на виплату заробітної плати, науково-дослідні роботи, транспорт), рівня податкових ставок, оподаткування інвестицій.
Зовнішньоторговельні пільги. Передбачають запровадження спрощеного порядку здійснення зовнішньоторговельних операцій і зниження або відміну експортно-імпортних зборів.
Фінансові пільги. Включають різні види субсидій (установлення низьких цін на комунальні послуги, зниження орендної плати за користування землею і виробничими приміщеннями), а також надання субсидій за рахунок бюджетних коштів і преференційних державних кредитів, звільнення від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті.
Адміністративні пільги. Їх надають адміністрації ВЕЗ з метою спрощення процедур реєстрації підприємств, режиму в'їзду і виїзду іноземних громадян та ін.
Створюючи ВЕЗ, необхідно враховувати:
— розташування зони стосовно державного кордону (внутрішні та зовнішні зони);
— особливості об'єкта зонування (локальні зони, створені на основі невеликих територій окремих підприємств, комплексні — значні за розміром територіальні утворення);
— взаємовідносини з національною економікою країни (інтеграційні, анклавні (територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави) зони);
— функціональну орієнтацію (зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-виробничі, науково-технічні, туристичні, банківсько-страхові та інформаційні зони).
» следующая страница »
1 ... 398 399 400 401 402 403404 405 406 407 408 ... 452