Політична економія

Тривалість і гострота трансформаційної кризи 90-х років XX ст. в Україні ставить під сумнів обрану на старті реформ модель рин­кових перетворень, яка базувалася на спрощених принципах ринкової трансформації та концепції «доганяючого» розвитку. Ця модель зводилася до логіки однобічного економізму без ура­хування пріоритетності інституційних перетворень, необхідності посилення в процесі реформ дієздатності держави, взаємозв'язку економічних і неекономічних чинників суспільного розвитку, економіки та суспільства загалом. Вона не мала необхідної соці­альної спрямованості і виходила з хибної позиції в оцінці Укра­їни як економічно і науково-технічно нерозвинутої держави. Реалізація цієї моделі, допущені прорахунки, низька дієздат­ність держави спричинили глибокі деформації процесу ринкових перетворень, поширення нецивілізованих форм нагромадження капіталу, тінізацію економіки, корупцію та економічну злочин­ність, небезпечне зміцнення позицій олігархічного капіталу, його зрощування з державною бюрократією. Все це негативно вплинуло на міжнародний імідж держави, позначилося на трансформацій­ному рейтингу України серед інших республік колишнього СРСР (табл. 4.17).

Осмислення характеру і результатів трансформаційних проце­сів у вітчизняній економіці протягом першого десятиліття наво­дить на такі висновки:

—               при виборі моделі ринкової економіки для України важли­ве значення має знання і врахування загальних засад становлення ринкового господарства. За всіх особливостей і унікальності віт­чизняного досвіду переходу до ринку немає вагомих підстав для висунення концепції національної винятковості. Така концепція означала б обґрунтування приреченості країни на рух поза руслом розвитку людської цивілізації;

—                 ефективне використання світового досвіду економічних трансформацій неможливе без врахування реальних можливостей його реалізації в умовах переходу України до ринку. Цей перехід здійснюється методом проб і помилок за відсутності теорії пере-

Трансформаційний рейтинг України (серед 15 республік колишнього СРСР за 100-бальною системою)*

Таблиця 4.17

п/п

Сфера політики

Рейтинг

Місце

1

Лібералізація і дерегуляція ділової активності

44,7

10

2

Стабільність і передбачуваність правової системи

53,8

6

3

Корпоративне і державне управління

32,4

9

4

Лібералізація зовнішньої торгівлі і включення у міжнародний трансфер капіталів

52,6

11

5

Розвиток фінансового сектору

42,3

10

6

Рівень корупції

36,3

10

7

Політичні ризики

24,8

8

8

Авторитет та імідж країни серед іноземних і внутрішніх інвесторів

41,3

8

9

Інвестиційний клімат

34,8

11

*    The Bleyzer Initiative: Completing the Economic Transition in FSU Countries. The Bleyzer Foundation. — Housten, 2002.

хідного періоду від планової до ринкової економіки, без поперед­нього ґрунтовного вирішення принципового питання про найпри- датнішу для України модель ринкового господарства;

—                з переходом до ринкового господарства часто пов'язані над­мірні сподівання або навіть ейфорія. Насправді доведена до роз­квіту ринкова економіка автоматично не обдаровує суспільство добробутом і процвітанням. У межах ринкового укладу господарс­тва на Заході поряд із заможними верствами суспільства існують і бідні, зберігаються значні регіональні особливості економічного розвитку. Ринкова економіка є необхідною універсальною умо­вою, основою соціально-економічного прогресу. Але вона не може бути єдиним і достатнім його чинником. Не менший вплив справ­ляють менталітет нації, релігія, історія, культура, традиції, тру­дова етика, суспільна солідарність та ін. Досвід функціонування сучасної ринкової економіки у межах, наприклад, ЄС підтвер­джує значимість саме позаекономічних чинників;

 

« Содержание


 ...  380  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я