Перехідна економіка нового типу. Цей тип перехідної економіки домінує в економічних системах з досить розвинутим рівнем обміну товарами та послугами як наслідок високого ступеня спеціалізації виробництва. Характерна особливість його полягає в заміні центральнокерованого (командного) механізму координації господарського життя суспільства на ринковий. Такий тип перехідної економіки властивий для України, інших державних утворень на теренах колишнього СРСР, постсоціалістичних країн Східної Європи та Азії, а також для країн, в яких ринкове господарство з широко розвинутим централізованим регулюванням уже існувало протягом певного періоду (багато великих латиноамериканських країн).
Колишнім центральнокерованим господарствам радянського зразка був притаманний обмін неринкового типу, централізовано спланований і здійснюваний через адміністративно встановлені урядом ціни. У цих країнах були відсутні або недостатньо розвинуті необхідні для ефективного функціонування ринкової економіки адміністративно-правові і фінансові інституції, інформаційна інфраструктура. Крім того, бракувало фахівців, обізнаних з новими методами виробництва, менеджменту, маркетингу тощо.
Для великих латиноамериканських країн перехідна економіка означала наближення до ширшої сфери використання ринкового механізму. Їх економіки мають чималий приватний сектор і досвід функціонування ринкового господарства протягом тривалого часу. Проте розвиток цих країн був позначений надзвичайно високим рівнем інфляції, гіпертрофованими масштабами централізованого регулювання й політикою обмеження внутрішньої і зовнішньої конкуренції.
Типологізація перехідної економіки окреслює різні алгоритми трансформаційних процесів, тобто характер, векторність, послідовність, повноту і якість економічних перетворень. З огляду на масштаб перетворень розрізняють внутрісистемну і міжсистемну трансформацію економіки.
Внутрісистемна трансформація економіки. Вона охоплює перетворення, які не виходять за межі певної економічної системи і спрямовані на модернізацію, вдосконалення існуючих господарських відносин і форм. Внутрісистемна трансформація означає еволюційну адаптацію існуючого господарського устрою до змінюваних умов економічного розвитку, тобто до зміни в економічній системі без її заміни.
Міжсистемна трансформація економіки. Перетворення за міжсистемної трансформації приводять до становлення господарського устрою суспільства на якісно новій основі, що насамперед пов'язане з радикальною заміною конституюючих елементів існуючої системи, передусім прав власності й координуючого механізму.
Економічні перетворення в Україні, як і на всьому пострадянському просторі, мають яскраво виражений характер міжсистем- ної трансформації, переходу до принципово нового господарського устрою, який функціонує на засадах приватної власності та ринкового механізму (табл. 4.16).
Перехід до ринкової економіки
Таблиця 4.16
|
Характеристики економічних систем |
Типи економічних систем |
||
|
Командна |
Перехідна |
Ринкова |
|
|
Прийняття рішень |
Централізоване |
Хаотично децентралізоване |
Переважно децентралізоване |
|
Джерела заощаджень для інвестування |
Держава, державний сектор економіки |
Іноземний капітал і зовнішні позики за відсутності на початковій стадії внутрішніх заощаджень |
Особисті та корпоративні заощадження (нерозподілений прибуток) |
|
Координаційний механізм |
Централізоване планування та управління
» следующая страница » |