Політична економія

Беручи на себе фінансовий, соціальний, психологічний ри­зик, підприємець отримує у винагороду гроші та задоволення досягнутим. Своєрідним видом підприємництва є інтрапідпри- ємництво — підприємництво всередині фірми, яке є наслідком отримання підрозділами цілісних виробничих комплексів сво­боди діяльності.

Основними передумовами підприємницької діяльності є різноманіття форм власності; раціональна політика держави що до неї, яка виражається у науково обґрунтованій правовій базі; політична стабільність; сприятлива громадська думка.

З урахуванням важливої ролі підприємництва у забезпеченні економічної, соціальної, а відповідно й політичної систем у біль­шості країн з ринковою економікою створено широке правове поле для його функціонування і розвитку. Зі створення можливостей для становлення підприємництва розпочалися економічні рефор­ми у пострадянських державах. В Україні підприємницьку діяль­ність регулюють закони: «Про господарські товариства», «Про власність», «Про оренду державного та комунального майна», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про державну підтримку малого підприємниц­тва», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльнос­ті», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (став чинним з 1 липня 2004 р.) та «Господарський кодекс України» (став чинним з 1 січня 2004 р.).

Крім того, підприємницьку діяльність регулюють багато підза- конних нормативних актів: Постанова Правління НБУ № 527 від 18 грудня 1998 р., Інструкція «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єк­тів малого підприємництва» № 746/99 від 28 червня 1999 р.

Українське законодавство трактує підприємництво як само­стійну ініціативу, систематичну, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, занят­тя торгівлею з метою одержання прибутку. Підприємцями мо­жуть бути громадяни, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи всіх форм власності. Юридичною особою є підприємство, організація, установа, будь-яка інша структура, яка має своє майно, рахунок у банку, самостійний ба­ланс, печатку зі своєю назвою, товарний знак, право набувати власність, користуватися і розпоряджатися нею від свого імені, бути позивачем і відповідачем у суді та господарському суді, несе самостійну майнову відповідальність. Заборонено займатися під­приємницькою діяльністю військовослужбовцям; посадовим осо­бам органів прокуратури, суду, органів державної безпеки, внут­рішніх справ, нотаріату, державної влади та управління, які здійснюють контроль за підприємницькою діяльністю; особам, яким суд заборонив займатися підприємницькою діяльністю; особам, які мають непогашену судимість за крадіжки та інші корисливі правопорушення.

Організація і здійснення підприємництва відбуваються на ос­нові таких принципів:

—                вільний вибір діяльності;

—                залучення на добровільних засадах до підприємницької ді­яльності майна і коштів юридичних осіб, громадян;

—                самостійні формування програми діяльності, вибір поста­чальників і споживачів продукції;

—              установлення цін відповідно до законодавства;

—              вільний найм працівників;

—                залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене законодавством;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 288 289 290 291 292 293294 295 296 297 298  ... 452