В Україні, проте, системна трансформація адміністративно- командної системи розпочалася не зі створення конкурентного середовища шляхом поступового і доцільного роздержавлення і приватизації державної власності та інших стабілізуючих чинників, а безпосередньо з реформи одержавлених цін, яка була зведена до їх лібералізації разом із лібералізацією внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Це спричинило тотальне зростання цін, насамперед на предмети особистого споживання.
У 1993 р. роздрібні ціни зросли порівняно з І991 р. у 102 рази. Ще більше зросли вони на енергоносії. У 1992 р. індекс зростання споживчих цін, який характеризує інфляцію, становив 2100 % , в 1993 —уже 10 256%.
Одночасне штучне стримування державою ціни робочої сили (заробітної плати) різко знизило платоспроможний попит населення, що унеможливлювало збільшення виробництва товарів національними товаровиробниками. Наслідком гіперінфляції стало небувале руйнування економіки країни та зубожіння більшості населення, а також концентрація у незначної за чисельністю верстви населення великих багатств, які були використані для приватизації найприбутковіших державних підприємств.
3.5. Підприємництво і підприємство
Характерною ознакою ринкової економіки є підприємництво — явище досить широке і багатовимірне, яке поєднує в собі сукупність економічних, юридичних і політичних відносин. Тому його розглядають як багатоаспектне, аналізуючи економічну природу підприємництва, еволюцію теоретичних уявлень про його зміст, виявляючи його основні форми і моделі.
Сутність І функції підприємництва
Сутність підприємництва. З розвитком економічної системи капіталізму підприємництво набувало нових ознак, збагачуючи, урізноманітнюючи головну свою сутність — здатність господарюючого суб'єкта (підприємця) до самостійної господарської діяльності задля отримання прибутку. Це поняття запровадив у науковий обіг французький банкір Річард Кантільйон (1680—1734), який основними ознаками підприємницької діяльності вважав здатність узяти на себе економічний ризик, налаштованість у своїй діяльності на перспективу, готовність до втрат, які є наслідком невизначеності результатів підприємницьких рішень. Підприємницький прибуток він трактував як різницю між закупівельною ціною факторів виробництва і ціною, за якою підприємець зможе продати свій товар.
Подібної позиції дотримувався класик англійської політичної економії А. Сміт, виокремлюючи такі якості підприємництва, як здатність до економічного ризику заради реалізації комерційної ідеї, самостійність у плануванні та організації виробництва, розпоряджанні його результатами.
Австро-американський економіст Й. Шумпетер, розглядаючи підприємництво як рушійну силу економічного розвитку, до його визначальних соціальних ознак, крім тих, що відзначали до нього, зараховував ініціативність, далекоглядність, здатність до інноваційної діяльності. Головним агентом своєї концепції ефективної конкуренції Шумпетер вважав підприсмця-новатора, який завдяки налаштованості на новизну досягає високих ринкових результатів.
За спостереженнями Ф.-А. Хайєка, підприємець є своєрідним соціально-психологічним типом господарника, для якого головне — аналіз і використання різноманітних ринкових можливостей, реалізація новаторських ідей.
Зі зміцненням своїх економічних поаицій підприємництві) стало ефективно реагувати на зміни економічної та політичної ситуації, заявило про себе як про важливий чинник урівноваження економічної системи. На сучасному етапі підприємництвом вважають особливий вид економічної активності, яка базується на власній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї.
Підприємництво — самостійна, ініціативна, постійна діяльність у сфері виробництва, надання послуг і виконання робіт, яку здійснюють на власний ризик з метою отримання прибутку, а також стиль і тип поведінки, якому властиві ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність, ризик.
» следующая страница »
1 ... 287 288 289 290 291 292293 294 295 296 297 ... 452