Капіталістична земельна рента істотно відрізняється від феодальної. Вона значно менша за всю величину додаткового продукту, створюваного найманими працівниками у капіталістичному сільському господарстві, і становить лише частину додаткової вартості.
Капіталістична земельна рента — надлишок додаткової вартості, створеної в сільськогосподарському виробництві понад середню норму прибутку, який отримує землевласник.
За соціально-економічним змістом капіталістична земельна рента відображає відносини не двох, як за феодалізму, а трьох класів: найманих робітників, промислових капіталістів і земельних власників. За матеріально-речовим змістом — це натуральна форма новоствореного сільськогосподарського продукту (зерно, корми, овочі тощо, частина якого у формі додаткового продукту і є матеріальною основою земельної ренти).
Основні види монополії на землю
Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві порівняно з промисловістю зумовлені існуванням двох видів монополії на землю: як на об'єкт капіталістичного господарювання і як на об'єкт приватної власності.
Монополія на землю як на об'єкт капіталістичного господарювання. Цей вид монополії зумовлений обмеженістю землі,
загальну площу якої на планеті неможливо збільшити, як, наприклад, кількість заводів і фабрик.
Якщо б уся земля оброблялася капіталістами-фермерами, а вся вироблена продукція продавалася на ринку, то кожен капіталіст (фермер-орендар) мав би виняткове становище. Він був би мо- нополістом-господарником на конкретній ділянці землі, а інший капіталіст-фермер, навпаки, не міг би на ній організувати своє господарювання.
За рівнем родючості, відповідно і за зібраним урожаєм ділянки землі неоднакові, тобто мають певний ґатунок. Площі кожної з них обмежені. Найвища урожайність буде на кращих землях, середня — на середніх, найменша — на найгірших. Оскільки всі землі перебувають в обробітку, то ціна на сільськогосподарську продукцію визначатиметься умовами виробництва на гірших землях. Вона має забезпечити фермеру-капіталісту на гірших землях відшкодування його виробничих витрат і середній прибуток, тобто покрити ціну виробництва. Інакше не було б сенсу обробляти ці землі. За таких умов на середніх і кращих землях фермери отримають відшкодування витрат виробництва, середній прибуток і певний надлишок — додатковий прибуток, який утворює дифе- ренційну ренту.
Диференційна рента —додатковий прибуток землевласників або ферме- рів-орендарів, пов'язаний з використанням кращих і середніх за родючістю і розташуванням до ринків збуту земель.
На середній землі фермер отримає одну величину цього додаткового прибутку, а на кращій — значно більшу.
За необмеженості земельних площ ніхто не обробляв би середні та гірші ділянки, оскільки всі фермери вкладали б свої капітали в кращі землі. Тоді ціна продукції визначалась би умовами її виробництва на кращих землях, а фермери відшкодовували б лише витрати виробництва та отримували б середній прибуток. Насправді кращих і середніх земель не вистачає для задоволення потреб і навіть попиту на продукти, тому їх ринкова ціна піднімається до рівня, за якого стає вигідним обробляти і гірші землі.
Отже, обмеженість землі та породжувана нею монополія на землю як об'єкт капіталістичного господарювання є особливістю розвитку капіталізму в сільському господарстві. Оскільки у промисловості немає природних обмежень для будівництва нових заводів і фабрик, ціни товарів визначають за середніми, а не за гіршими умовами виробництва.
Саме обмеженість землі та породжувана нею монополія на землю як об'єкт капіталістичного господарювання обумовлюють створення надлишкового прибутку на кращих і середніх землях порівняно з гіршими. За приватної власності на землю цей надлишковий прибуток становить матеріальний зміст диференційної ренти.
» следующая страница »
1 ... 223 224 225 226 227 228229 230 231 232 233 ... 452