Політична економія

Капіталістична земельна рента істотно відрізняється від фео­дальної. Вона значно менша за всю величину додаткового продук­ту, створюваного найманими працівниками у капіталістичному сільському господарстві, і становить лише частину додаткової вартості.

Капіталістична земельна рента — надлишок додаткової вартості, створе­ної в сільськогосподарському виробництві понад середню норму прибутку, який отримує землевласник.

За соціально-економічним змістом капіталістична земельна рента відображає відносини не двох, як за феодалізму, а трьох класів: найманих робітників, промислових капіталістів і земель­них власників. За матеріально-речовим змістом — це натураль­на форма новоствореного сільськогосподарського продукту (зер­но, корми, овочі тощо, частина якого у формі додаткового продук­ту і є матеріальною основою земельної ренти).

Основні види монополії на землю

Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві порівняно з промисловістю зумовлені існуванням двох видів мо­нополії на землю: як на об'єкт капіталістичного господарювання і як на об'єкт приватної власності.

Монополія на землю як на об'єкт капіталістичного госпо­дарювання. Цей вид монополії зумовлений обмеженістю землі,

загальну площу якої на планеті неможливо збільшити, як, наприк­лад, кількість заводів і фабрик.

Якщо б уся земля оброблялася капіталістами-фермерами, а вся вироблена продукція продавалася на ринку, то кожен капіта­ліст (фермер-орендар) мав би виняткове становище. Він був би мо- нополістом-господарником на конкретній ділянці землі, а інший капіталіст-фермер, навпаки, не міг би на ній організувати своє господарювання.

За рівнем родючості, відповідно і за зібраним урожаєм ділян­ки землі неоднакові, тобто мають певний ґатунок. Площі кожної з них обмежені. Найвища урожайність буде на кращих землях, се­редня — на середніх, найменша — на найгірших. Оскільки всі землі перебувають в обробітку, то ціна на сільськогосподарську продукцію визначатиметься умовами виробництва на гірших зем­лях. Вона має забезпечити фермеру-капіталісту на гірших землях відшкодування його виробничих витрат і середній прибуток, тоб­то покрити ціну виробництва. Інакше не було б сенсу обробляти ці землі. За таких умов на середніх і кращих землях фермери отри­мають відшкодування витрат виробництва, середній прибуток і певний надлишок — додатковий прибуток, який утворює дифе- ренційну ренту.

Диференційна рента —додатковий прибуток землевласників або ферме- рів-орендарів, пов'язаний з використанням кращих і середніх за родючіс­тю і розташуванням до ринків збуту земель.

На середній землі фермер отримає одну величину цього додат­кового прибутку, а на кращій — значно більшу.

За необмеженості земельних площ ніхто не обробляв би середні та гірші ділянки, оскільки всі фермери вкладали б свої капітали в кращі землі. Тоді ціна продукції визначалась би умовами її вироб­ництва на кращих землях, а фермери відшкодовували б лише ви­трати виробництва та отримували б середній прибуток. Насправді кращих і середніх земель не вистачає для задоволення потреб і на­віть попиту на продукти, тому їх ринкова ціна піднімається до рів­ня, за якого стає вигідним обробляти і гірші землі.

Отже, обмеженість землі та породжувана нею монополія на землю як об'єкт капіталістичного господарювання є особливістю розвитку капіталізму в сільському господарстві. Оскільки у про­мисловості немає природних обмежень для будівництва нових за­водів і фабрик, ціни товарів визначають за середніми, а не за гір­шими умовами виробництва.

Саме обмеженість землі та породжувана нею монополія на зем­лю як об'єкт капіталістичного господарювання обумовлюють створення надлишкового прибутку на кращих і середніх землях порівняно з гіршими. За приватної власності на землю цей над­лишковий прибуток становить матеріальний зміст диференційної ренти.

 

« Содержание


 ...  228  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я