При визначенні економічного ефекту у споживача від поліпшення якості продукції треба користуватися так званим правилом тотожності ефектів, суть якого полягає в коригуванні (помноженні) витрат у споживача при користуванні виробом нижчої якості. Це стосується всіх параметрів (властивостей) якості, але питання про коригування вирішено на сьогодні тільки відносно двох, щоправда, найважливіших параметрів — продуктивності й довговічності (терміну).
Соціологічний аспект проблеми якості пов’язаний з вирішенням відношення суб’єкта до такої об’єктивної властивості виробу, як його безпосередня споживча якість. З соціологічних позицій якість розглядається як категорія, що відповідає закономірностям розподілу населення за доходами, формування попиту на окремі види виробів тощо. До соціологічного аспекту якості близько примикає психологічний; більше того, дехто з авторів вважає останній різновидом першого. Доцільніше розглядати його як окремий аспект. І ось деякі міркування щодо цього.
Є такі сторони відношення суб’єкта до якості виробів, які не залежать від його (суб’єкта) категорії в соціологічному розумінні, тобто ці сторони виявляються “всередині” соціологічної категорії суб’єкта або незалежно від цієї категорії і тому вони можуть бути віднесені до психологічного аспекту. Прикладом, який підтверджує цю думку, є така ситуація.
Як вже згадувалося, вирішальним моментом у створенні конкурентоспроможної продукції є співвідношення між категоріями
40
“корисність” і “вартість”, а остання визначається ціною споживання, що складається з ціни купівлі виробу і ціни його експлуатації. Оскільки вияв цих цін розподілений у часі, по-перше, і триває одноразово (перша ціна) й протягом тривалого часу (експлуатаційна ціна) — по-друге, то у споживача виникає певний суто психологічний настрій. Якщо новий виріб створений кращим, але дорожчим (це най- популярніший варіант співвідношення між категоріями “корисність” і “вартість”), то споживачеві доводиться платити більше один раз і за раз (одноразові витрати), в той час як економію від поліпшення виробу він одержуватиме протягом тривалого часу експлуатації (поточні витрати). Перші, користуючись народним прислів’ям, можна ототожнити з “синицею в руках”, другі — “з журавлем у небі”, а за тим самим народним прислів’ям з психологічного погляду краще “синиця в руках, ніж журавель у небі”. З цього ж погляду привабливішим для споживача може бути варіант “гірше” — “дешевше”. Психологічний момент повинен бути також взятий до уваги при вирішенні питання про підвищення або збереження конкурентоспроможності продукції.
Таким чином, на думку авторів, формується споживацько- вартісний підхід щодо забезпечення якості продукції, на меті якого є:
> по-перше, створення умов для зниження витрат виробництва на суму корисного ефекту споживчої вартості;
> по-друге, підвищення рівня задоволення потреб споживачів за рахунок збільшення корисності та якості продукції.
Крім того, цей підхід повинен стати складовою механізму економічної інтеграції виробника і споживача.
Вважається, що реалізація комплексу заходів поліпшення якості продукції та навколишнього середовища, забезпечення їх безпеки гарантує споживачу комфорт, вигоду та захист. У зв’язку з цим проблему поліпшення якості можна розглядати в екологічному аспекті. “Екологічно чиста “ продукція є однією з актуальних людських потреб сьогодення. ’’Екологічно чиста” продукція визначається як продукція, яка не завдає збитку навколишньому природному середовищу та здоров’ю людини в процесах виробництва, експлуатації, під час та після утилізації. Властивості та конструктивні особливості продукції виступають важливими компонентами її конкурентоздатності.
» следующая страница »
1 ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30 ... 148