Основи менеджменту. Практикум

У квадрат із терміновими, але неважливими справами зано­сять завдання, які керівник може (і повинен) передоручати (де­легувати) своїм підлеглим. Він так і називається «Делегуй». Де­легування здійснюється в межах функціональної тріади, яка містить: функціональні обов’язки підлеглого, сферу його відпо­відальності та повноваження. Як правило, багато керівників йдуть на це дуже неохоче. Про третю складову тріади дуже ча­сто забувають. У результаті підлеглий або не виконує завдання, або отримує психологічний стрес, або стикається з внутрішньо- корпоративною протидією.

Причин, з яких «забувають» делегувати повноваження, дек­ілька. Іноді керівника турбує, що і після виконання завдання підлеглий буде використовувати надані йому повноваження і ним стане важко керувати. Завдання без надання повноважень свідомо в деяких випадках доручається ще й для того, щоб співробітник його «завалив». Таким чином, деякі керівники на­магаються зміцнити свій авторитет, а іноді створюють ситу­ації, які провокують звільнення підлеглого. Ще однією з причин є побоювання менеджера, що підлеглий виконає поставлене зав­дання краще, ніж він сам. І вище керівництво просто зробить рокіровку, помінявши їх місця. Але найчастіше керівники зовсім не делегують якісь термінові, але неважливі справи підлеглим, вважаючи, що краще них самих цього ніхто не зробить.

Проблема внутрішнього опору передорученню завдань підлег­лим стоїть досить гостро. Якщо керівник підігріває або оберігає

своє самолюбство, самоутверджується за рахунок підлеглих - це не найвдаліший вибір управлінця для фірми. Він не може бути ефективним працівником. Деякий час він триматиметься на пла­ву, можливе навіть досягнення піків активності, але вищому кері­вництву потрібно замислитися про доцільність його перебування на цій посаді.

Як же боротися із внутрішнім опором делегуванню? Якщо кері­вник вважає, що краще нього цього ніхто не зробить. Він для по­чатку може давати підлеглим частину завдання і простежити, як вони справляються. З одного боку, це переконує, що якісно мо­жуть зробити й інші, з іншого - допоможе розкриттю та розвитку творчого потенціалу підлеглих. Хоча саме по собі бажання менед­жера зробити краще похвальне.

Складніше з побоюванням, що підлеглий тебе «затьмарить». Іноді це побоювання знаходиться на підсвідомому рівні. В більшості випадків ці побоювання надумані. До того ж дуже багато зале­жить від вищого керівництва. Бо успіх твого підлеглого - це твій успіх як менеджера. І ти теж отримуєш плюс і можеш розрахову­вати на підвищення або премію. Практика свідчить, що швидше по службових сходинках просуваються менеджери, підлеглі яких успішно працюють. Тим більше, що підлеглий може бути відмінним виконавцем, але здійснювати якесь стратегічне планування, як його керівник, він не в змозі. Значить і конкуренції йому він не складає.

Якщо за рахунок блоків «нетерміново і неважливо» та «терміно­во, але неважливо» можна якось розвантажити свій розпорядок дня, то термінові та важливі справи, планування (важливе, але нетермінове) необхідно робити тільки самому. Однозначно не ре­комендується делегувати функцію ведення (організації роботи) персоналу. Вона належить виключно керівникові. Працівник, що керує власною працею, може за розпорядженням майстра розпо­чати в складі бригади виготовлення нової деталі, але управління та організацію роботи всієї бригади майстер йому делегувати не повинен.

Система Ейзенхауера дуже дохідлива, проста й ефективна. В залежності від рівня та ступеня підготовки менеджера «вікно» може заповнюватися або вранці кожного робочого дня, або на тиждень, місяць, квартал тощо. Передоручення завдань підлеглим набуває у вікні наочність та видиме співвідношення з іншими не менш важливими справами. Якщо цього не робити, виникне знайома багатьом менеджерам ситуація: із звалених на себе завдань бага­то не вирішується до кінця або вирішується несвоєчасно. Це на­гадує пітона, який проковтнув надто великий шматок і не може його перетравити. Шеф перевантажений, а підлеглі недованта­жені. Це дратує шефа і наштовхує підлеглого на думку про власну непотрібність.

 

« Содержание


 ...  266  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я