Основи менеджменту. Практикум

налагодження ретельного обліку всіх витрат часу - методи перевірки несхибності рішення раціонально організовувати свій час;

виявлення простоїв, повільності, втрат часу - основа об­ґрунтованих реальних планів майбутніх справ;

тримай карту обліку - зробиш революцію часу;

врахувати час - означає довше жити;

перед тим, як змінити способи роботи, потрібно їх ретель­но вивчити;

навчитися планувати час - це справжня трудова перемога;

не починай докорінної ломки свого теперішнього «продов­ження часу», не створюй блискучих планів раціонального вико­ристання часу у майбутньому, поки з олівцем та папером не вра­хував, як же ти сам витрачаєш свій час зараз.

Облік часу, що витрачається на виконання тих чи інших видів робіт, непросте завдання, тому що облік можна вести з різним ступенем деталізації. Проте не можна надто захоплюватися дета­лізацією, оскільки на такий облік знадобиться надто багато часу. Техніка та методи обліку повинні бути по можливості прості та зручні, а групування видів діяльності повинне враховувати спе­цифіку роботи того чи іншого керівника.

Визначивши проблему часу (в тому числі і нестачу часу) важ­ливою, керівник проводить аналіз ситуації, що склалася. Робить­

ся огляд головних видів діяльності за певний період та визначаєть­ся бажаний обсяг часу порівняно з фактично витраченим часом.

Як свідчить практика менеджерів, підприємців, бізнесменів, керівників різних рівнів, що досягли успіхів, достатньо раз у квар­тал протягом 7-10 днів робити ревізію своєї діяльності з точки зору витрат часу. Проте сам по собі облік нічого не дасть без сис­тематичного аналізу, який повинен враховувати, з одного боку, чи дійсно робота, що виконується, співвідносна посаді, знанням, кваліфікації, а з іншого боку, чи відповідають витрати часу на роботи, що виконуються, розумним раціональним підходам до ви­користання часу.

Після проведення обліку витрат часу та аналізу змісту видів діяльності необхідно зіставити витрати часу на справи, що плану­ються, з особистим бюджетом часу. І далі складати відповідні пла­ни.

При місячному та особливо перспективному плануванні вели­ку увагу слід приділяти стратегічним питанням (тим більше, чим вищий рівень управління).

Працювати потрібно згідно із затвердженим регламентом ро­боти підрозділів підприємства, встановленої ієрархією управлін­ня, та вимагати дотримання регламентів від замісників та підлег­лих.

Потрібно суворо дотримуватися режиму дня та графіків робо­ти, вимагати цього від підлеглих.

Керівнику слід періодично розглядати вирішені ним завдання, щоб визначити, чи можна було їх виконати за більш короткий термін.

Зверніть увагу на такий парадокс: при розумному плануванні часу стає більше. Кожна година, витрачена на ефективне плану­вання, економить 3-4 години робочого часу. Невдале планування

це запланована невдача.

Перемогти власне слабовілля буде легше, якщо заздалегідь вста­новити для себе жорсткі строки вирішення питань. Відсутність планів особистої роботи чревате тим, що поточні питання відсу­вають на задній план більш важливі справи.

Проблему раціонального використання робочого часу слід вирі­шувати комплексно.

Для досягнення позитивних результатів необхідно здолати пси­хологічний бар’єр: усунути сумніви у можливості регламентації

робочого дня, втілити конкретну систему та технологію органі­зації роботи в апараті.

Психологи виявили, що працівники із слабкою нервовою си­стемою надають перевагу дуже детальним індивідуальним пла­нам, прагнуть якомога точніше подати собі у всіх деталях май­бутню діяльність. Люди з сильною нервовою системою найчастіше впевнені, що у випадку непередбачених обставин вдасться швидко зорієнтуватися, вони схильні до менш док­ладних планів.

 

« Содержание


 ...  263  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я