Основи менеджменту. Практикум

До рішень, що приймаються в умовах ризику, належать такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного ре­зультату відома. Імовірність визначається як ступінь можливості здійснення даної події і змінюється від 0 до 1. Сума імовірностей всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці. В умовах визна­ченості існує лише одна альтернатива.

Найбільш бажаний спосіб визначення імовірності - об’­єктивність. Імовірність об’єктивна, коли її можна визначити ма­тематичними методами або шляхом статистичного аналізу на­копиченого досвіду. Приклад об’єктивної імовірності полягає в тому, наприклад, що монета лягає доверху «решкою» у 50 % випадків.

Існує декілька способів отримання організацією релевантної інформації, яка дозволяє об’єктивно розрахувати ризик. Статис­тика з питань праці, економіки, результати переписів містять ве­личезний масив даних із структури народонаселення, зростання цін, розподілу доходів, інфляції, заробітної плати тощо. Коли зов­нішня інформація недоступна, організація може здобути її влас­ними силами, проводячи дослідження.

Імовірність буде визначена об’єктивно, якщо надійде достат­ньо інформації для того, щоб прогноз став статистично достовір­ним. У багатьох випадках організація не має в своєму розпоряд­женні достатньої інформації для об’єктивної оцінки імовірності.

Але досвід керівництва підказує, що саме може відбуватися з ви­сокою достовірністю. В такій ситуації керівник може використо­вувати судження про можливості здійснення альтернатив з тією чи іншою суб’єктивною або припущеною імовірністю.

Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможли­во оцінити імовірність потенційних результатів. Це відбувається тоді, коли фактори, які вимагають обліку, настільки нові й складні, що про них неможливо отримати достатньо релевантної інфор­мації. В підсумку імовірність певного наслідку неможливо перед­бачити з достатнім ступенем достовірності. Невизначеність ха­рактерна для деяких рішень, які доводиться приймати в обставинах, що швидко змінюються.

Стикаючись з невизначеністю, керівник може використовува­ти дві основні можливості. По-перше, спробувати отримати до­даткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати пробле­му. Цим часто вдається зменшити новизну й складність проблеми. Керівник сполучає цю додаткову інформацію та аналіз з накопи­ченим досвідом, здатністю до судження або інтуїцією, щоб нада­ти результатам суб’єктивну або припущену імовірність.

Друга можливість - діяти згідно з минулим досвідом, коли не вистачає часу на збір додаткової інформації або витрати на неї надто високі, бо часові та інформаційні обмеження мають важли­ве значення при прийнятті управлінських рішень.

Хід часу, як правило, обумовлює зміни ситуації. Якщо вони значні, ситуація може реформуватися настільки, що критерії для прийняття рішення стануть недійсними. Тому рішення слід приймати і втілювати в життя, поки інформація та припущен­ня, на яких ґрунтуються рішення, залишаються релевантними й точними.

Інформація необхідна для раціонального вирішення проблеми. Проте інколи інформація, яка необхідна для прийняття правиль­ного рішення, недоступна або коштує надто дорого. У вартість інформації слід включати час керівників та підлеглих, витраче­ний на її збір, а також фактичні виплати, наприклад, пов’язані з аналізом ринку, оплатою машинного часу, використанням послуг зовнішніх консультантів тощо. Тому керівник повинен вирішити, чи істотна вигода від додаткової інформації, наскільки саме по собі важливе рішення, чи пов’язане воно із значною часткою ре­сурсів організації чи з незначною грошовою сумою.

Якщо інформацію щодо прийнятої ціни одержати непросто, а така можливість незабаром з’являється, найправильніше для кері­вника - відкласти прийняття рішення. Тут, правда, зроблено при­пущення, що час не є критичним фактором і втрати від затримки будуть перекриті вигодою від прийняття більш якісного рішення на основі додаткової інформації. Вигода та витрати більшою час­ткою суб’єктивно оцінюються керівником, що особливо стосуєть­ся оцінки керівником вартості власного часу й очікуваних у ре­зультаті прийняття рішення покращань.

 

« Содержание


 ...  119  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я