О.Р. Кузьмін, посилаючись на Типові правила внутрішнього розпорядку, просив у заяві на ім’я директора заводу замінити йому переведення на більш м’яке стягнення або скоротити строк переведення до 3-х місяців.
Директор заводу 21 лютого 1999 року в проханні О.Р. Кузьміну відмовив.
О.Р. Кузьмін 30 березня 1999 року звернувся з аналогічною заявою в комісію з трудових спорів.
У даній конкретній ситуації потрібно розглянути:
1) на який строк може бути переведений на нижче оплачувану або іншу роботу робітник, ІТП або службовець за порушення трудової дисципліни;
2) яке рішення може прийняти комісія з трудових спорів при вирішенні питань про неправильне застосування дисциплінарних стягнень;
3) чи підлягає комісії з трудових спорів суперечка між начальником дільниці та адміністрацією заводу.
Ситуація 2
Зміст ситуації «Чорна кицька»
Бригадиром Сергія Михайловича Поліщука обрали одноголосно, хоча бригаду складали працівники й старші від нього за віком. У подальшому у бригадира не було особливих проблем у стосунках з товаришами по роботі. Його висока професійна майстерність, вміння працювати не тільки на токарному, але й на всіх інших верстатах, що були в їх комплексній бригаді, викликали повагу до нього членів бригади. Він, у свою чергу, намагався ставитися до всіх уважно, турбувався про своєчасну підготовку фронту робіт для бригади, допомагав при необхідності товаришам у підборі потрібних режимів роботи інструменту, не боячись, захищав інтереси бригади перед адміністрацією.
Одного разу Сергій Михайлович почув, як Ніна Андріївна По- плавська, яка працювала оператором на верстатах з числовим програмним управлінням, розповідала подрузі, що у неї поклали у лікарню матір, а донька, хоча й навчається в сьомому класі, боїться ввечері залишатися вдома одна. Бригадир знав, що Поплавсь- ка жила з матір’ю, без чоловіка, і, розподіляючи людей в зміни на наступний тиждень, вирішив залишити Ніну Андріївну на першій зміні, хоча згідно з чергою вона повинна була виходити у другу. Зрозумівши, що про неї турбуються, сумлінна Поплавська стала працювати ще більш добросовісно. Враховуючи це, бригадир збільшив їй премію за місяць. Як завжди, Рада бригади погодилася з його пропозицією. Знаючи, що з хворобою матері у Поплавсь- кої з’явилися матеріальні ускладнення, Сергій Михайлович домовився з адміністрацією про виділення їй матеріальної допомоги, а розподіляючи премію за здачу чергового замовлення, встановив
їй таку ж, як і самим кваліфікованим працівникам бригади. На Раді бригади розподіл премії затвердили одноголосно, але після цього Поліщук став помічати, що в стосунках між членами бригади відбулися якісь зміни.
Коли одну із жінок, яка теж працювала оператором, він назначив у другу зміну, вона при всіх сказала:
- Звичайно, у мене чоловік є, значить можна у нічні зміни ганяти.
Під обід до бригадира підійшла заплакана Поплавська і попросила направити її в нічну зміну замість тієї робітниці. На запитання Поліщука, що трапилося, вона тільки махнула рукою й пішла.
На другий день одного працівника, який не виконав змінне завдання, Сергій Михайлович попередив, що повинен буде знизити йому зарплату, якщо той не закінчить свою роботу у повному обсязі.
- Звичайно, - відповів той, - я спідницею крутити не можу, за що ж мені її підвищувати, - і подивився при цьому на Поплавсь-
ку.
Працівники, що стояли поруч, серед яких було два члени Ради бригади, нічого не заперечили йому і навіть, як здалося Поліщуку, співчутливо посміхнулися.
Він мовчки відійшов до свого верстата, але цілий день на душі у бригадира було неспокійно. Хотілося розібратися й зрозуміти, що ж відбувається у бригаді. Чому ще недавно дружний колектив, який завжди чуйно ставився один до одного, став до старанної та сумлінної Поплавської ставитися по-іншому, ніби між ними пробігла чорна кицька.
» следующая страница »
1 ... 111 112 113 114 115 116117 118 119 120 121 ... 310