Якщо для реалізації проекту необхідні значні капітальні вкладання, то оцінка ефективності цього проекту потребує врахування фактора часу. Цінність однакової маси грошових коштів за періоди часу різна. У цьому випадку використовується процес дисконтування для визначення чистого приведеного ефекту (NPV). У зв’язку з тим, що прийняття інвестиційного рішення потребує визначити також порогову величину процентної ставки, вище якої кредит буде недоцільний. А тому рекомендується визначити внутрішню норму (IRR) рентабельності (або порогову рентабельність). Величина процентної ставки характеризує IRR, при якій NPV=0. Особливості цих показників та можливості їх використання досить детально розглянуто в розділі 3.
Для оцінки ефективності складних інвестиційних проектів використовуються програмні продукти, які дозволяють у табличному та графічному вигляді подати динаміку змін економічних характеристик проекту при заданих умовах.
При прийнятті інвестиційних рішень не слід обмежуватися тільки оцінкою економічної ефективності проекту, тому що кожен проект має науково-технічні та соціальні наслідки, які варто враховувати.
Технічний ефект від реалізації проекту, як правило, забезпечується зниженням матеріалоємкості, трудомісткості, енергоємкості, капі- талоємкості продукції чи технології (робіт), підвищенням конкурент- носпроможності на ринку товарів (послуг).
З технічної точки зору проект повинен забезпечувати послідовне підвищення техніко-технологічного рівня розвитку підприємства за рахунок використання більш прогресивних, ресурсозберігаючих технологій, устаткування тощо. Однак необхідно враховувати, що з підвищенням рівня технічної оснащеності виконуваних робіт виникають і соціальні наслідки, пов’язані з підвищенням вимог до професійного рівня працівників. Тому необхідно звертати увагу і на підвищення кваліфікації та вивільнення працівників, можливе також підвищення стомлюваності працівників, що спричиняє необхідність розроблення відповідних заходів (кімнати психологічного розвантаження тощо). Робота в нових умовах вимагає удосконалювання системи оплати та мотивації праці.
Таким чином, ефективне інвестиційне рішення передбачає комплексне забезпечення досягнення стратегічної мети підприємства.
6.4.Управління інвестиційними програмами
Розвиток будь-якого напрямку бізнесу здійснюється шляхом реалізації сукупності взаємозалежних проектів, що охоплюють різні сфери обраної області діяльності (основні, забезпечуючі, обслуговуючі) і необхідні для ефективного функціонування комплексу (галузі). Кожен проект вимагає визначених фінансових вкладень (інвестицій) для одержання майбутніх доходів чи збільшення темпу їхнього зростання. Реалізація кожного проекту і тим більше сукупності проектів, що входять у програму, є предметом інвестиційної діяльності підприємства (регіону, держави).
Кінцевий продукт інвестиційної діяльності являє собою реалізований проект чи програму. Необхідною передумовою такої діяльності є наявність необхідних фінансових ресурсів, що одночасно виконують роль обмежень щодо залучення матеріальних, трудових, капітальних (основних) ресурсів при виконанні інвестиційних програм.
Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути: будівництво нових чи реконструкція діючих виробничих потужностей (підприємств) у промислових чи обслуговуючих (сервісних) галузях економіки; розроблення нових чи модернізація наявних видів науково-технічної продукції, матеріалів, технологій та інших інноваційних проектів; майнові права (на нерухомість тощо) і права на інтелектуальну власність (нематеріальні активи); часткові чи боргові зобов’язання, відбиті в різних видах цінних паперів; стратегічні цілі підприємства (регіону і т. ін.); підготовка кадрових ресурсів для рішення стратегічних задач розвитку підприємства (регіону тощо).
» следующая страница »
1 ... 105 106 107 108 109 110111 112 113 114 115 ... 175