Основи аудиту

Ці критерії достатності та надійності взаємопов’язані між собою. До­статність є виміром кількості аудиторських доказів, належність виміря­ної якості та надійності.

Під час аудиторської перевірки аудитор спирається на аудиторські докази, які мають переконливий характер.

Формулюючи аудиторський висновок, аудитор не здійснює суціль­ної перевірки всієї інформації, а визначає тільки основні її елементи, що характеризують стан діяльності підприємства. Необхідним є те, що ауди­тор повинен одержати аудиторські докази стосовно кожного суттєвого твердження фінансової звітності. На їх достовірність впливають такі фак­тори:

•   оцінка характеру та величини ризику на всіх етапах аудиторської перевірки;

•  досвід попередніх аудиторських перевірок;

•  надійність, реальність та достовірність облікової інформації;

•  виявлення фактів помилок чи шахрайства.

Класифікація доказів здійснюється залежно від подачі інформації (на прямі і непрямі).

Прямі докази — це докази, що підтверджуються первинними доку­ментами; непрямі — це свідчення, які не мають ніякого відношення пи­тання, що досліджується.

Залежно від джерел одержання інформації докази поділяються на: внутрішні, зовнішні і комбіновані:

• до внутрішніх доказів відноситься інформація, одержана від клієнта;

•  до зовнішніх належить інформація, одержана від третіх осіб, комбі­новані докази вміщують інформацію, отриману від клієнта і підтвер­джену зовнішніми джерелами.

Аудитор, одержавши інформацію в період проведення аудиту, пови­нен повністю переконатися у тому, що його думка правильна, справедли­ва і має цінність для вирішення дослідницької проблеми. Наприклад, до­каз того, що на підприємстві перекручена звітність по руху грошових коштів, не є цінною для вирішення питання щодо підтвердження наяв­ності дебіторської заборгованості.

За характером одержання аудиторські докази поділяють на: візуальні, документальні та усні.

Достовірні докази мають бути доречними. Наприклад, аудитор, пе­ревіряючи своєчасність виплати заробітної плати згідно з платіжною відо­містю, та провівши тестування з цієї процедури, встановив, що в окремих випадках суми депонованої заробітної плати не були своєчасно віднесені бухгалтером на рахунок 662 «Депонована заробітна плата», а зроблені не­коректні бухгалтерські проводки. Цей доказ свідчить про недостовірність ф. №3 «Звіт про рух грошових коштів». У цьому випадку стосовно однієї мети докази будуть доречними, стосовно іншої — ні, позаяк сутність до­речності визначається метою аудиту.

На достовірність доказів впливають ряд факторів. Фактори, що впли­вають на достовірність доказів, наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Перелік факторів, що впливають на достовірність доказів № з/п Фактори, які впливають на достовірність доказів Підтвердження інформації, що впливає на достовірність доказів 1 2 3 1. Незалежність джелела інформації Зовнішні джерела інформації є більш надійними, ніж внутрішні. Так, підтвердження інформації від третіх осіб більш достовірна ніж інформація, яка зафіксована в документах підприємства (отримання грошових коштів у банку для видачі їх підзвітній особі) 2. Ефективність внутрішньо­го контролю При ефективній системі внутрішнього контролю у клієнта докази теж є більш надійними 3. Кваліфікація аудитора Інформація, отримана аудитором у результаті фактичної перевірки, є більш ефективною, ніж та, яку одержують допоміжними методами   « Содержание » следующая страница » 1  ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111  ... 242 Похожие книги Використання ЕОМ при вирішенні логістичних задач будівельного підприємства Банківське безпекознавство Роль органів державної влади в інвестиційному процесі Економічна статистика Приоритеты практического маркетинга коммерческого банка в регионах Украины Особливості внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я