Для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, базою оподаткування є митна (контрактна) вартість, але не менша за митну вартість, вказану в митній декларації із врахуванням видатків на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, комісійних та інших винагород, акцизних зборів, ввізного мита і т. ін.
Порядок, що діяв до введення нового закону в 1997 році, також передбачав визначення оподатковуваних оборотів виходячи з вільних цін і тарифів, державних
фіксованих та регульованих цін і тарифів, але включаючи ПДВ за встановленою ставкою.
Законодавством визначено дві ставки ПДВ — нульова та 20% (раніше діяла тільки остання). За нульовою ставкою оподатковуються операції з продажу товарів, експортованих платником за межі митної території України; продажу робіт (послуг), призначених для використання чи споживання за межами митної території України; продажу товарів підприємствами торгівлі, що розміщені в Україні в зонах митного контролю; наданню транспортних послуг з перевезення пасажирів чи вантажів за межами митного кордону України; продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних та торф'яних брикетів, електроенергії.
Податкові зобов'язання платника виникають залежно від того, яка з подій сталася раніше: чи дата зарахування коштів, отриманих від покупця, на банківський рахунок (оприбуткування в касу), чи дата відвантаження товарів.
Порядок, що діяв раніше, передбачав виникнення податкових зобов'язань у момент реалізації. При цьому підприємствам дозволялось самостійно обирати варіант відображення в бухгалтерському облікові виручки від реалізації: або методом нарахування — у міру відвантаження, або касовим методом — у міру надходження виручки на рахунок підприємства.
Датою виникнення податкових зобов'язань при здійсненні бартерних операцій є одна з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товару (дата оформлення експортної митної декларації), або дата оприбуткування платником товарів (дата оформлення імпортної митної декларації).
Раніше діючий порядок у таких випадках передбачав, що датою для нарахування податку є дата відвантаження продукції.
При імпортуванні товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення імпортної митної декларації (порядок, що використовувався раніше, передбачав те ж саме).
Сума податку, який підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту за цей самий період (тобто сумою ПДВ, сплаченою постачальникам). При цьому датою виникнення права на податковий кредит є одна з подій, що сталася раніше: чи дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів; чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару.
Для бартерних операцій дата виникнення права на податковий кредит - це дата здійснення заключної (балансуючої) операції, яка сталася після першої з подій, що визначають дату виникнення податкових зобов'язань.
Для операцій з ввезенням (пересилкою) товарів датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати податку згідно з податковими зобов'язанями, що виникають у такому разі.
Сплата ПДВ здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом.
Якщо обсяг оподатковуваних операцій платника за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то сплата ПДВ провадиться щомісячно; якщо ж обсяг операцій менше 7200 неоподатковуваних мінімумів — сплата провадиться за рішенням платника: помісячно чи поквартально.
За раніше діючим порядком передбачалось, що підприємства, в яких середньомісячна сума ПДВ за рік не перевищує 25 тис. грн., сплачують ПДВ і подають декларацію не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця, а при сумі податку понад 25 тис. грн. сплата провадиться подекадно: 15-го, 25-го числа поточного місяця і 5-го числа наступного місяця в розмірі 1/3 суми за попередній місяць.
» следующая страница »
1 ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20 ... 69