• Стягнення ПДВ
• Акцизний збір
• Мито
Податки, що можуть входити до податкової системи, класифікуються за досить різними ознаками. За формою оподаткування або ж за способом перекладання всі податки можна поділити на дві групи: прямі та непрямі. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Це так звані податки на споживання. Характеризуючи їх, Адам Сміт писав: "За відсутністю коштів для оподаткування підданих прямим податком, в розмірах отриманого ними доходу, уряд використав непрямі податки на їхні витрати, вважаючи, що витрати їхні в більшій частині випадків майже точно відповідають їхнім доходам" 1. Отже, непрямі податки тільки прямо не залежать від доходу платника, бо, оскільки вони включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, отже той, хто має вищі доходи.
Непрямі податки включають до свого складу акцизи, фіскальні монополії, мито на товари, що експортуються та імпортуються. Перші два види пов'язані з внутрішньою торгівлею, третій — із зовнішньою. Види непрямих податків розрізняються залежно від особливостей ціноутворення, оскільки вони стягуються в ціні товарів.
Акцизи — це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни. Вони характерні для
системи ринкового ціноутворення, при якому держава прямо майже не втручається в цей процес. Вона встановлює тільки надбавку до ціни, що характеризує її доход, який вона відсікає від обсягу реалізації товарів (акциз — від латинського "ассі^" — "відрізати", "відсікати"). Ставки акцизу можуть бути фіксованими і пропорційними.
Фіксовані акцизи встановлюються у грошовому виразі на одиницю товарів і не залежать від ціни, якості, сортності, асортименту. Вони створюють стабільну доходну базу бюджету, бо не залежать від зміни цін (при падінні цін держава не втрачає надходжень, а при їх зростанні останні не збільшуються).
Пропорційні акцизи встановлюються у відсотках до обсягу реалізації. Вони реагують на всі зміни цін на ринку, їх вигідно використовувати за умов інфляційного зростання цін, тому що тоді доходи держави не знецінюються.
Залежно від охоплення маси товарів розрізняють акцизи індивідуальні і універсальні. Перші встановлюються на окремі види товарів, другі — для всього обсягу реалізації.
Історично першими виникли індивідуальні акцизи. Нині в Україні такого роду податком є акцизний збір.
З розширенням кола товарів, що оподатковувались акцизами, стало вигідніше перейти до універсального непрямого оподаткування за єдиною ставкою. Спочатку це був податок з продажу (купівель), потім — податок з обороту. Першим податком оподатковувався обсяг продажу чи купівель товару, другим — і товарний оборот, і послуги. В обох випадках оподаткування відбувається на всіх стадіях виробництва і реалізації, тобто воно є багаторазовим. При цій системі податок "накручується" на податок (кумулятивний характер).
Третьою формою універсального акцизу є податок на додану вартість. Він також стягується багаторазово, але охоплює щороку тільки новостворену вартість, не поширюється на перенесену вартість, яка вже була оподаткована раніше. У сучасних умовах цей податок є найпоширенішим серед непрямих універсальних. Застосовується і в Україні.
Другий вид непрямого оподаткування внутрішньої торгівлі — фіскальна монополія. Її відмінність від акцизів полягає в тому, що акцизи встановлюються до ринкової ціни, а за фіскальної монополії держава сама встановлює таку ціну, яка забезпечує їй певні надходження. Монополія держави може бути як частковою, так і повною. У першому випадку держава монополізує тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і реалізацію; у другому
» следующая страница »
1 ... 6 7 8 9 10 1112 13 14 15 16 ... 69