Оподаткування підприємницької діяльності

•         Стягнення ПДВ

•         Акцизний збір

•         Мито

Податки, що можуть входити до податкової системи, класифікуються за досить різними ознаками. За формою оподаткування або ж за способом перекладання всі по­датки можна поділити на дві групи: прямі та непрямі. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та по­слуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Це так звані податки на споживання. Характеризуючи їх, Адам Сміт писав: "За відсутністю ко­штів для оподаткування підданих прямим податком, в розмірах отриманого ними доходу, уряд використав не­прямі податки на їхні витрати, вважаючи, що витрати їхні в більшій частині випадків майже точно відповідають їх­нім доходам" 1. Отже, непрямі податки тільки прямо не залежать від доходу платника, бо, оскільки вони вклю­чаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі бі­льше той, хто більше споживає, отже той, хто має вищі доходи.

Непрямі податки включають до свого складу акцизи, фіскальні монополії, мито на товари, що експортуються та імпортуються. Перші два види пов'язані з внутрішньою торгівлею, третій — із зовнішньою. Види непрямих пода­тків розрізняються залежно від особливостей ціноутво­рення, оскільки вони стягуються в ціні товарів.

Акцизи — це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни. Вони характерні для

системи ринкового ціноутворення, при якому держава прямо майже не втручається в цей процес. Вона встанов­лює тільки надбавку до ціни, що характеризує її доход, який вона відсікає від обсягу реалізації товарів (акциз — від латинського "ассі^" — "відрізати", "відсікати"). Став­ки акцизу можуть бути фіксованими і пропорційними.

Фіксовані акцизи встановлюються у грошовому вира­зі на одиницю товарів і не залежать від ціни, якості, сор­тності, асортименту. Вони створюють стабільну доходну базу бюджету, бо не залежать від зміни цін (при падінні цін держава не втрачає надходжень, а при їх зростанні останні не збільшуються).

Пропорційні акцизи встановлюються у відсотках до об­сягу реалізації. Вони реагують на всі зміни цін на ринку, їх вигідно використовувати за умов інфляційного зростання цін, тому що тоді доходи держави не знецінюються.

Залежно від охоплення маси товарів розрізняють ак­цизи індивідуальні і універсальні. Перші встановлюються на окремі види товарів, другі — для всього обсягу реалі­зації.

Історично першими виникли індивідуальні акцизи. Нині в Україні такого роду податком є акцизний збір.

З розширенням кола товарів, що оподатковувались акцизами, стало вигідніше перейти до універсального непрямого оподаткування за єдиною ставкою. Спочатку це був податок з продажу (купівель), потім — податок з обороту. Першим податком оподатковувався обсяг про­дажу чи купівель товару, другим — і товарний оборот, і послуги. В обох випадках оподаткування відбувається на всіх стадіях виробництва і реалізації, тобто воно є бага­торазовим. При цій системі податок "накручується" на податок (кумулятивний характер).

Третьою формою універсального акцизу є податок на додану вартість. Він також стягується багаторазово, але охоплює щороку тільки новостворену вартість, не поши­рюється на перенесену вартість, яка вже була оподатко­вана раніше. У сучасних умовах цей податок є найпоши­ренішим серед непрямих універсальних. Застосовується і в Україні.

Другий вид непрямого оподаткування внутрішньої торгівлі — фіскальна монополія. Її відмінність від акцизів полягає в тому, що акцизи встановлюються до ринкової ціни, а за фіскальної монополії держава сама встановлює таку ціну, яка забезпечує їй певні надходження. Монопо­лія держави може бути як частковою, так і повною. У першому випадку держава монополізує тільки процес ці­ноутворення, або ціноутворення і реалізацію; у другому

 

« Содержание


 ...  11  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я