4,7 % загального обсягу промислової продукції, у тому числі принципово нової - 2,4 %, тобто знову зменшився [6].
Аналіз статистичних даних показує, що протягом 2001-2004 років обсяги інноваційних витрат зросли майже втричі. При цьому фінансування власних досліджень складало незначну частку від загального обсягу інноваційних витрат (9,8 %), хоча у абсолютному вимірі обсяги фінансувань власних досліджень збільшувались. Проте у 2003 році на власні дослідження підприємства кошти не спрямовували зовсім. Водночас зростають обсяги коштів, спрямованих на придбання об’єктів нематеріальної власності (зокрема, ліцензій) - з 19,7 тис. грн у 2002 році до 138,5 тис. грн у 2003 році. Однак основна маса коштів (90,1 %) була використана на придбання технічних засобів виробництва і технологічну підготовку виробництва, тобто підготовку до впровадження придбаних технологій. Це є ще одним підтвердженням того, що інноваційна діяльність підприємств зосереджується у сфері залучення створених іншими новацій, а не розробці власних.
Разом з тим, такому розподіленню коштів на інноваційні потреби можна дати пояснення, зважаючи на втрату вітчизняними підприємствами значної кількості висококваліфікованого персоналу, здатного до науково-технічної діяльності. Через те керівниками підприємств приймається єдино вірне рішення - придбання сучасних технологій, створених іншими.
Технологічні інновації дали змогу підвищити технічний рівень промислових підприємств, а значить, конкурентоспроможність їх продукції. Це знайшло відображення у зростаннях обсягу виробництва та ВВП в останні роки. Так, у 2000 році обсяг ВВП в Україні зріс на 5,9 % порівняно з 1999 р. [52, с. 33], у 2001 - на 9,2 % порівняно з попереднім; у 2002 - на 5,2 %; у 2003 - на 9,6 % [56, с. 24], у 2004 - на 12,1 %. Завдяки цьому збільшуються обсяги капіталовкладень у оновлення виробничої бази. Зокрема, у 2004 році підприємствами та організаціями усіх форм власності за рахунок різних джерел фінансування було освоєно 89,3 млрд грн, переважну частину з яких - 84,8 % - становили інвестиції у основний капітал (капітальне будівництво і придбання машин та обладнання). При цьому за видами економічної діяльності найбільшу вагому частку (45,4 % загального обсягу) усіх інвестицій в основний капітал спрямовано на розвиток промислових виробництв, з яких найбільш інвестиційно привабливими були підприємства харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів [21]. У 2004 р. обсяги інвестицій у основний капітал суттєво зросли в основному за рахунок власних коштів підприємств та організацій (частка яких у 2004 р. склала 61,6 %), а також за рахунок довгострокових кредитів комерційних банків (на 36,7 % порівняно з 2003 р.). У цілому за 2004 р. приріст інвестицій в основний капітал склав 48,4 %, в т.ч. у машини й обладнання - 44,6 % [46; 52, с. 221-222].
Проте, на жаль, сотні мільйонів гривень потрапили не за призначенням - вітчизняні господарники поповнювали цими грошима обігові кошти підприємств. Не обійшлося й без зловживань. Основні зусилля керівники підприємств спрямовували на отримання пільгових кредитів, в тому числі за рахунок інноваційних фондів. Можливість їх отримання під гарантії держави спричинила низку зловживань - необхідність у них обґрунтовувалася інноваційними потребами, а насправді вони часто використовувалися з іншою метою - власного збагачення керівників підприємств. Кредити не поверталися, хоча і надавались під урядові гарантії. Зокрема, цим пояснюється банкрутство одного із потужних українських банків - АКБ “Україна”. Заборгованість перед банком по кредитах, які надавалися на виконання державних програм і під гарантії уряду становили більше 500 млн грн [22]. Недосконалість законодавчих актів щодо захисту інтересів кредиторів дала можливість багатьом позичальникам різними способами піти від повернення кредитів. Найбільш вірогідно, що такі кредити не передбачали інноваційного спрямування, оскільки інновації для того і здійснюються, щоб отримати більшу віддачу від вкладення капіталу, ніж за звичайних умов.
» следующая страница »
1 ... 84 85 86 87 88 8990 91 92 93 94 ... 241