Мікроекономіка

ТЕМА 2  ТЕОРІЯ ПОПИТУ

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ З'ЯСУЄТЕ:

•  сутність попиту та його функцію;

•  різницю між попитом і величиною попиту;

•  чинники, що впливають на попит;

•  поняття індивідуального та ринкового попиту;

•  закон попиту та можливі відхилення від нього;

•   що таке еластичність попиту: цінова, перехресна, за дохо­дом, дугова.

Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні про­блеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту і пропозиції.

Попит — це бажання і спроможність покупців придбати блага за всіма можливими пінами.

Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці спо­живача у відповідь на зміну цінових і нецінових чинників.

Попит окремого споживача називається індивідуальним по­питом.

Ринковий попит — це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.

Формою прояву попиту є обсяг попиту.

Обсяг попиту — це кількість економічних благ, яку бажа­ють і можуть придбати споживачі за певною конкретною иіною. Обсяг попиту визначається, перш за все, його ціною.

Зміна обсягу попиту відбувається в результаті зміни ціни товару за інших рівних умов. Вона показується переміщенням від однієї точки кривої попиту до іншої точки цієї кривої.

D О

a q Qz

Рис. 2.1. Зміни обсягу попиту

Зміна попиту — це зміна кількості товарів, яку покупці ба­жають і можуть купити, що здійснюється у результаті зміни не- цінового чинника.

До нецінових чинників належать:

•    зміни у грошових доходах населення (I, income);

•    зміни у структурі населення (X);

•   зміни цін на інші товари, особливо на товари-замінники (Р_а ... P_z, prices);

•    інфляційні очікування (IE, inflationary expectations);

•    накопичене майно (W, wealth);

•    зміна споживчих переваг (T, tastes).

Реакція покупців на зміну нецінових факторів призводить до зміни попиту і показується переміщенням усієї кривої попиту.

D

ОТО Чг

Рис. 2.2. Зміни попиту

Залежність обсягу попиту від чинників, що його визнача­ють, називається функцією попиту. Загалом функція попиту має вигляд:

= КР_х, I, Т, Р...Р, X W, ІЕ тощо).

Якщо інші чинники, що впливають на обсяг попиту, прий­няти за незмінні величини, вказана залежність буде мати ви­гляд функції попиту від ціни:

= ґ(Р).

Зв’язок між ціною товару і обсягом купівельного попиту на цей товар відображає закон попиту.

Закон попиту полягає в існуванні оберненої залежності між ціною товару і величиною попиту на нього.

Аналітична форма вираження закону попиту - 0_ах = а - Ь • Р_х.

Для лінійної кривої попиту вісь У перетинається на рівні Р = а/Ь, а вісь X— на рівні 0 = а.

Здатність попиту адаптуватися до ринкових умов, що змінюються, називається еластичністю.

Показником еластичності є коефіцієнт еластичності—чис­ловий показник, що відображає відсоткову зміну однієї змінної у відповідь на відсоткову зміну іншої.

Еластичність попиту за ціною визначається як відношен­ня відсоткової зміни обсягу попиту на товар до заданої відсот­кової зміни його ціни за інших рівних умов. Слід зауважити, що еластичність залежить від відсоткових, а не від абсолютних змін ціни і кількості товару.

Е = ДР%/ Д0% = ДО/ : ДР / Р₀ = ДО/ ДР • Р„/

Відношення ДО/ ДР характеризує нахил кривої попиту (у випадку лінійної кривої попиту це відношення дорівнює Ь), а відношення Р₀/ О₀ — коректує еластичність для кожного зна­чення ціни. У випадку лінійної функції попиту коефіцієнт ела­стичності можна записати як

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13  ... 76