ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ З'ЯСУЄТЕ:
• що вивчає мікроекономіка;
• базові мікроекономічні поняття;
• що таке крива виробничих можливостей і економічна ефективність;
• методи мікроекономічного аналізу.
Мікроекономіка — складова частина економічної теорії, яка досліджує діяльність окремих економічних одиниць (споживачів, фірм), їх взаємодію на ринках, результатом якої є формування цін на товари і послуги, а також фактори виробництва. Вона розкриває основні закономірності функціонування ринкової економіки на рівні товаровиробника та споживача і показує механізм прийняття рішень господарюючими суб’єктами, які прагнуть досягти максимального задоволення потреб в умовах використання обмежених ресурсів.
Економічними суб’єктами мікроекономіки є господарські одиниці, що пізнають економічні відносини і процеси та впливають на них у своїй практичній діяльності.
До них належать:
• домашнє господарство — самостійна економічна одиниця, до складу якої входять одна чи декілька осіб. На ринку товарів та послуг домашнє господарство є покупцем, на ринку ресурсів — продавцем власних факторів виробництва;
• фірма — економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання факторів виробництва з метою ви
готовлення продукції та її продажу. На ринку товарів та послуг фірма є продавцем; на ринку ресурсів — покупцем факторів виробництва;
• держава — самостійний суб’єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, юридичну та політичну владу для забезпечення умов господарювання всім суб’єктам мікроекономіки, а в разі потреби здійснюють контроль господарюючих суб’єктів та ринку заради досягнення суспільних цілей.
Економічні потреби — внутрішні мотиви, що спонукають до економічної діяльності. Особливість потреб полягає в їх безмежному зростанні.
Економічні блага — засіб задоволення потреб, що існує в обмеженій кількості. Економічні блага поділяються на товари та послуги, на споживчі (прямі) та виробничі (непрямі).
Ресурси (фактори виробництва) — елементи, що використовуються заради виробництва економічних благ. Економічні ресурси мають істотну спільну властивість — рідкісність.
Рідкісність — характеристика економічних благ щодо обмеженості ресурсів для задоволення безмежних потреб.
Використання виробничих ресурсів може бути як ефективним, так і неефективним.
Ефективність характеризує зв’язок між обсягом вироблених економічних благ і кількістю ресурсів, що застосовуються в процесі виробництва.
Ефективним використанням є ситуація, при якій за даного рівня знань і даної кількості виробничих ресурсів неможливо виробити більшу кількість деякого товару без скорочення випуску інших товарів.
Неефективним використанням є ситуація, при якій за даного рівня знань і даної кількості виробничих ресурсів можливо виробити більшу кількість деякого товару без скорочення випуску інших товарів.
Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже, обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування.
Економічний вибір — вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімальних витрат.
Вибір здійснюється серед обмежених ресурсів, які можуть альтернативно використовуватись для виробництва різних товарів і послуг і розподілятися потім для споживання тепер і в майбутньому.
Альтернативні витрати визначають цінність найкращого варіанту, від якого відмовилися в процесі економічного вибору. Вони характеризуються цінністю втрачених можливостей: витрати на виробництво будь-якого блага, що виражені через інше, яким жертвують.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12 ... 76