Межа в повному використанні ресурсів за існуючого рівня розвитку технології і даного рівня знань, коли збільшення виробництва одного блага вимагає скорочення виробництва іншого, визначається межею виробничих можливостей.
Виробничі можливості — це можливості суспільства з виробництва економічних благ при повному і ефективному використанні всіх ресурсів, наявних за даного рівня знань і розвитку технології.
Межа виробничих можливостей показує максимально можливий обсяг виробництва деякого конкретного товару або виду послуги за даних ресурсів і знань, якими розпоряджається конкретна економіка, та заданих обсягах виробництва інших товарів і послуг. Графічним її вираженням є крива виробничих можливостей.
Кожна точка на кривій виробничих можливостей характеризує максимальний обсяг виробництва двох товарів одночасно, що свідчить про ефективність використання наявних ресурсів.
Розширення межі виробничих можливостей може відбуватися двома шляхами:
• за рахунок більш ефективного технологічного використання наявних факторів виробництва (інтенсивний шлях);
• за рахунок залучення додаткових ресурсів (екстенсивний шлях).
Екстенсивний та інтенсивний шляхи розвитку пов’язані з додатковими капіталовкладеннями, або інвестиціями. Але при інтенсивному розвитку додаткові кошти вкладаються у НТП, розробку нових технологій, а при екстенсивному — у розширення діючих підприємств на попередньому технічному рівні.
Методологія мікроекономіки являє собою сукупність способів, прийомів пізнання економічних відносин і процесів на рівні окремих економічних одиниць.
Основними специфічними методами пізнання мікроекономіки є:
• пріоритет потреб економічних суб’єктів;
• граничний аналіз;
• рівноважний підхід;
• моделювання: мовне, математичне; графічне.
Граничний аналіз — дослідження економічних явищ не лише
в закінченому вигляді, а й у вигляді, що постійно змінюється; дослідження не лише сукупних або середніх економічних величин, а й їхніх змін (приростів).
Рівноважний підхід — виявлення і дослідження такого стану економічних процесів і явищ, за якого вони відносно стабільні, знаходяться у рівновазі, тобто немає внутрішніх тенденцій до зміни.
Моделювання являє собою спрощене відображення економічної дійсності за допомогою рівнянь і графіків, що описують взаємозв’язки різноманітних змінних.
Економічні суб’єкти в процесі прийняття раціональних рішень зіставляють граничні витрати та граничну вигоду.
Раціональна поведінка — намагання досягти максимальних результатів за наявних обмежень. У мікроекономічному аналізі припускається, що індивіди максимізують корисність, фірми — прибуток, держава — суспільний добробут.
Практичні завдання
1.1. Програміст заробляє 10 грн за годину. Його мати — пенсіонерка. У магазині за телятиною вартістю 8 грн за 1кг потрібно вистояти у черзі годину, а за телятиною вартістю 12 грн за 1кг черги немає. За якого обсягу купівель буде раціональним придбання дешевшої телятини:
1) для програміста?
2) для його матері?
Коментар розв’язку
Задача на аналіз альтернативних витрат. Година стояння у черзі коштує програмістові 10 грн.
1.2. Марія Петрівна присвячує день домашньому господарству. Вона витрачає на прання сорочки 15 хв, а на миття вікна 45 хв. Накресліть лінію виробничих можливостей Марії Петрівни у межах 9-годинного робочого дня.
Коментар розв’язку
Ресурсом є час. На осях X і У відкладається кількість сорочок і вікон. Точки перетину лінії виробничих можливостей з осями X і У визначаємо шляхом ділення всього робочого часу на кожен із видів роботи.
1.3. Громадянин орендує будинок і платить господарю 1000 грн на рік, зберігаючи інші свої кошти у банку, що дає йому 9 % річних. Будинок коштує 14000 грн. Чи являє він інтерес для потенційного покупця? Чому?
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 76