Мікроекономіка

Однак, нахил споживача до купівлі того чи іншого товару ще не означає, що останній буде куплений. Доступний споживачу простір вибору обмежений доходом та пануючими на ринку цінами.

Слід звернути увагу і на те, що споживач максимізує ко­рисність шляхом:

•    вибору такого споживчого набору, що задовольняє бюджет­ному обмеженню, при якому відношення граничної корисності до ціни однакове для всіх благ, тобто при найбільш привілейова­ному кошикові споживач отримує однакову граничну корисність від останньої грошової одиниці, витраченої на кожний із товарів

ми /Р = ми /Р = ... = ми /Р ;

XX            у у                   г> г’

•    вибору такого споживчого набору, що задовольняє бюд­жетному обмеженню, за якого відношення граничної корис­ності будь-якої пари благ повинне дорівнювати їх ціні

MU / MU = P/P .

x y x y

Результатом такого вибору є споживча рівновага — стан, за якого споживач максимізує корисність, що отримується ним від придбання різних товарів (за даного бюджету), і яке озна­чає, що будь-яке збільшення корисності від споживання одно­го блага буде вимагати скорочення корисності від споживання іншого блага.

Практичні завдання

4.1.  Ви повинні зробити вибір між товарами А і В. Ваш до­ход становить 12 грн, ціна товару А - 3 грн, а товару В - 1 грн. Гранична корисність товарів А і В наведена нижче.

Q                         1                       2                       3                        4

MUa                   30                      21                       15                      12

MUb                  22                       12                      6                        4

а) Скільки одиниць кожного товару вам слід купити, щоб максимізувати корисність?

б) Визначте величину сукупної корисності, яку ви отримає­те.

Коментар розв’язку

а) згадайте правило максимізації корисності MUx/ MUy = Px/Py. Треба знайти таку кількість одного й іншого товарів, яка б задовольняла відношенню 3/1 і не виходила за межі бюджету.

б) Сукупна корисність підраховується шляхом сумування граничних корисностей кожної наступної одиниці того чи іншого товару.

4.2.   Споживач витрачає 20 грн за місяць на апельсини та яблука. Гранична корисність яблук для нього дорівнює 20 - 3х, де х - кількість яблук, кг. Гранична корисність апельсинів дор­івнює 40 - 5у, де у - кількість апельсинів, кг. Ціна 1 кг яблук -

1  грн, ціна 1 кг апельсинів - 5 грн. Яку кількість яблук та апель­синів купить раціональний споживач?

Коментар розв’язку

Складіть і розв’яжіть систему рівнянь, одне з яких буде пра­вилом максимізації корисності МЦ/ МЦу = Рху, а інше — бюд­жетним обмеженням I = Р О + РО .

х ^х У^у

Тестові завдання

1.  Гранична корисність — це:

а) мінімальна корисність, яку споживач може отримати при споживанні даного блага;

б) максимальна корисність, яку споживач може отримати при споживанні даного блага;

в) похідна функції сукупного продукту;

г) приріст сукупної корисності блага при збільшенні спожи­вання блага на одну граничну одиницю.

2. Чим характеризується взаємодія між сукупною і гранич­ною корисністю:

а)   вища гранична корисність передбачає вищу сукупну ко­рисність;

б)  нижча гранична корисність передбачає вищу сукупну ко­рисність;

в) коли сукупна корисність максимальна, гранична корисність дорівнює нулю;

г)  зростання від’ємної величини граничної корисності при збільшенні споживання означає зростання сукупної корис­ності?

3.  Гранична корисність блага виражається відношеннями:

а) АТЕ/АО;

б) АТи/АО;

в) АТи/АР;

г) АО/АР.

На основі якого змінного чинника будується функція корисності:

а)  бажань споживача;

б) рівня якості благ, що споживаються;

 

« Содержание


 ...  21  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я