Мікроекономіка

ТЕМА 5 КОНЦЕПЦІЯ КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ     І ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ З'ЯСУЄТЕ:

•  сутність порядкового підходу до теорії корисності;

•  що таке криві байдужості та їх властивості;

•  як визначається гранична норма заміщення;

•  що таке бюджетна лінія та які чинники на неї впливають;

•  як визначити рівновагу споживача;

•  як будуються та що означають криві "дохід-споживання" та "ціна-споживання".

Сутність порядкової теорії корисності в тому, що тут ви­користовується не абсолютна (кількісний підхід), а відносна шкала, яка показує перевагу споживача або ранг набору благ, що споживається, і не ставиться питання про те, на скільки віддається перевага одному наборові над іншим.

Тому завдання максимізаціїкорисності зводиться до вибору споживачем найкращого товарного набору з усіх для нього до­сяжних.

Порядковий підхід базується на аксіомах:

•    аксіома повної (абсолютної) упорядкованості (для будь- якої пари товарних наборів А і В споживач може вказати, що або А>В (А краще, ніж В), або В>А, або А~В (А і В рівноцінні);

•    аксіома транзитивності (якщо перший набір товарів може порівнюватися з другим, а другий з третім, то перший може порівнюватися з третім. Ця аксіома гарантує узгодженість пе­реваг. В іншому разі поведінка споживача має протиріччя);

•      аксіома ненасичення (потреби у товарах і послугах не мають насичення, а тому — більшій кількості товару віддається перевага над меншою);

•    аксіома незалежності споживача (задоволення спожива­ча залежить лише від кількості благ, що ним споживаються, і не залежить від споживання інших споживачів).

Функція корисності може включати скільки завгодно змінних, але в економічній літературі використовується двох- продуктова модель и=1(0х,0у), де и — рівень корисності; 0х і 0у — кількість товарів х і у (змінні фактори). До неї вдаються з метою використання графічних методів, обмежуючих викори­стання двомірним простором. Але це неважливо, оскільки одер­жані висновки можуть бути розповсюджені і на випадок будь- якої великої кількості змінних.

З’ясувавши основні особливості споживчого вибору на ос­нові граничної корисності, слід розглянути його здійснення за допомогою набору байдужості — набору варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність.

Графічним зображенням набору байдужості є крива байду­жості. Вона відображає сполучення двох різних благ, що змінюються в умовах, коли загальна їх корисність для спожи­вача залишається незмінною.

Властивості кривих байдужості випливають із аксіом, на яких базується порядковий підхід.

Основними характеристиками кривих байдужості є:

а) вони мають від’ємну форму нахилу;

б) наборам на кривих, більш віддалених від початку коор­динат, віддається перевага над наборами, розташованими на менш віддалених кривих, що витікає із аксіоми ненасичення (більшій кількості товару віддається перевага над меншою);

в) криві, розташовані вище, відповідають і вищим рівням корисності;

г) можна побудувати криву, яка проходить повз будь-який кошик товарів;

д) криві не перетинаються, що випливає із аксіоми тран­зитивності;

е) вони увігнуті: їх нахил зменшується із рухом вниз і пра­воруч уздовж цих кривих;

є) абсолютна величина нахилу кривої у будь-якій точці є відношенням граничної корисності блага, що відраховується

по горизонтальній осі, до граничної корисності блага, що відра­ховується по вертикальній осі;

ж) набір кривих для одного споживача і однієї пари благ являє собою карту байдужості.

Граничною нормою заміни благом х блага у (МИ8 ) назива-

ху

ють кількість блага у, яка повинна бути скорочена при збільшенні блага х на одну одиницю так, щоб рівень задово­лення споживача не змінився.

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я