ТЕМА 5 КОНЦЕПЦІЯ КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ І ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ З'ЯСУЄТЕ:
• сутність порядкового підходу до теорії корисності;
• що таке криві байдужості та їх властивості;
• як визначається гранична норма заміщення;
• що таке бюджетна лінія та які чинники на неї впливають;
• як визначити рівновагу споживача;
• як будуються та що означають криві "дохід-споживання" та "ціна-споживання".
Сутність порядкової теорії корисності в тому, що тут використовується не абсолютна (кількісний підхід), а відносна шкала, яка показує перевагу споживача або ранг набору благ, що споживається, і не ставиться питання про те, на скільки віддається перевага одному наборові над іншим.
Тому завдання максимізаціїкорисності зводиться до вибору споживачем найкращого товарного набору з усіх для нього досяжних.
Порядковий підхід базується на аксіомах:
• аксіома повної (абсолютної) упорядкованості (для будь- якої пари товарних наборів А і В споживач може вказати, що або А>В (А краще, ніж В), або В>А, або А~В (А і В рівноцінні);
• аксіома транзитивності (якщо перший набір товарів може порівнюватися з другим, а другий з третім, то перший може порівнюватися з третім. Ця аксіома гарантує узгодженість переваг. В іншому разі поведінка споживача має протиріччя);
• аксіома ненасичення (потреби у товарах і послугах не мають насичення, а тому — більшій кількості товару віддається перевага над меншою);
• аксіома незалежності споживача (задоволення споживача залежить лише від кількості благ, що ним споживаються, і не залежить від споживання інших споживачів).
Функція корисності може включати скільки завгодно змінних, але в економічній літературі використовується двох- продуктова модель и=1(0х,0у), де и — рівень корисності; 0х і 0у — кількість товарів х і у (змінні фактори). До неї вдаються з метою використання графічних методів, обмежуючих використання двомірним простором. Але це неважливо, оскільки одержані висновки можуть бути розповсюджені і на випадок будь- якої великої кількості змінних.
З’ясувавши основні особливості споживчого вибору на основі граничної корисності, слід розглянути його здійснення за допомогою набору байдужості — набору варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність.
Графічним зображенням набору байдужості є крива байдужості. Вона відображає сполучення двох різних благ, що змінюються в умовах, коли загальна їх корисність для споживача залишається незмінною.
Властивості кривих байдужості випливають із аксіом, на яких базується порядковий підхід.
Основними характеристиками кривих байдужості є:
а) вони мають від’ємну форму нахилу;
б) наборам на кривих, більш віддалених від початку координат, віддається перевага над наборами, розташованими на менш віддалених кривих, що витікає із аксіоми ненасичення (більшій кількості товару віддається перевага над меншою);
в) криві, розташовані вище, відповідають і вищим рівням корисності;
г) можна побудувати криву, яка проходить повз будь-який кошик товарів;
д) криві не перетинаються, що випливає із аксіоми транзитивності;
е) вони увігнуті: їх нахил зменшується із рухом вниз і праворуч уздовж цих кривих;
є) абсолютна величина нахилу кривої у будь-якій точці є відношенням граничної корисності блага, що відраховується
по горизонтальній осі, до граничної корисності блага, що відраховується по вертикальній осі;
ж) набір кривих для одного споживача і однієї пари благ являє собою карту байдужості.
Граничною нормою заміни благом х блага у (МИ8 ) назива-
ху
ють кількість блага у, яка повинна бути скорочена при збільшенні блага х на одну одиницю так, щоб рівень задоволення споживача не змінився.
» следующая страница »
1 ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28 ... 76